ЦИФРОВА ОСВІТА УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ В РЕСПУБЛІЦІ КОРЕЯ:ІНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ, ОСВІТНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИРОЗВИТКУ

Анотація

У статті розглядається процес інституційного формування та розвитку освіти з української мовив Республіці Корея в умовах подвійної трансформації – цифровізації та переосмислення міжнародногопорядку. Українську мову було визначено як критично важливу іноземну мову відповідно до Закону просприяння освіті з критично важливих іноземних мов (офіційно перекладеного як Less Commonly TaughtForeign Languages) у 2016 році, а її значущість ще більше зросла після повномасштабного вторгненняРосії в Україну у 2022 році. Освіта українською мовою в Кореї функціонує в межах висококонцентрованої,одноінституційної моделі, зосередженої на факультеті українознавства Корейського університету інозем-них мов Ханґук. Усупереч поширеному уявленню про те, що така структура обмежує освітнє охоплен-ня, у статті доводиться, що вона фактично стала інституційною перевагою, забезпечивши узгодженістьнавчальних програм, стандартизацію навчальних матеріалів і безперервну підготовку фахівців. Виданнястандартизованих підручників рівнів A1–A2 у 2025 році та запланований вихід наступних томів рівнівB1–B2 у 2026 році засвідчують перехід корейської системи освіти українською мовою від початковогоетапу навчання до систематичної підготовки незалежних користувачів мови. У статті також проаналізо-вано ключові виклики, з якими стикається освіта українською мовою в цифрову епоху, зокрема обмеженадоступність автентичних онлайн-матеріалів, нестача мультимодальних ресурсів, етичні й педагогічні об-меження використання інструментів на основі штучного інтелекту, а також культурна дистанція серед здо-бувачів освіти. Замість швидкого впровадження технологій корейська система освіти українською мовоюобрала поступовий цифровий перехід, що ґрунтується на веборієнтованих текстових та аудіоматеріалахі відображає реалії викладання критично важливих іноземних мов з обмеженою кількістю студентів. Устатті пропонуються перспективні напрями розвитку, зокрема створення національної цифрової платфор-ми мовної освіти, інституціоналізація змішаного навчання, обережне й обмежене використання штучногоінтелекту, а також посилення зв’язків між освітою, науковими дослідженнями та суспільними потребами,пов’язаними з післявоєнною відбудовою України. Таким чином, дослідження робить емпіричний і політи-ко-освітній внесок у дискусії щодо стратегічної мовної освіти та цифрової лінгводидактики.Ключові слова: освіта українською мовою, цифрова освіта, критично важливі іноземні мови,стратегічні мови, мультимодальне навчання, штучний інтелект, мовна політика.