ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ В МЕЖАХ ДИСЦИПЛІНИ «ВИВЧЕННЯ НЕВІДОМОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ТА САМОСПОСТЕРЕЖЕННЯ» В УНІВЕРСИТЕТІ МІСТА ПУАТЬЄ, ФРАНЦІЯ

Анотація

Статтю присвячено аналізу першого досвіду викладання української мови як іноземної у межах дисципліни «Вивчення невідомої іноземної мови та самоспостереження» в Університеті міста Пуатьє (Франція), що є складовою програми професійної підготовки майбутніх учителів середніх шкіл та викладачів французької мови як іноземної. Мета дисципліни полягає у зануренні студентів у процес опанування незнайомої мови, максимально віддаленої від рідної, з подальшим самоаналізом використаних стратегій у формі рефлексивного щоденника. У контексті соціокультурних змін, спричинених масовою міграцією українців до Франції після 2022 року, у 2025 році університет міста Пуатьє запровадив в межах цієї дисципліни ознайомчий курс української мови тривалістю 20 годин. У статті детально розглянуто організацію курсу, його структуру, методи викладання та оцінювання, а також специфіку роботи з франкомовною аудиторією. Акцент зроблено на комунікативному підході, інтеграції ігрових елементів, забороні використання мови-посередника, залученні носіїв української мови для створення автентичних комунікативних ситуацій. Ведення «бортового журналу», щоденника самостпостереження, виступає ключовим інструментом рефлексії, що сприяє формуванню педагогічної ідентичності та професійної компетентності. Аналіз виявив методичні виклики, пов’язані з обмеженим часом, великою кількістю студентів, адаптацією матеріалів та фонетичними труднощами (звуки «і»/«и», пом’якшені приголосні, український звук «р»). Результати засвідчили ефективність комунікативного підходу, інтеграції автентичних ресурсів, використання ігрових прийомів та доцільність включення подібних дисциплін до програм підготовки вчителів іноземних мов та середніх навчальних закладів у французьких університетах. Досвід показав, що навіть короткотривале навчання сприяє формуванню емпатії, усвідомленню когнітивних і психологічних труднощів, з якими стикаються учні, та розвитку здатності адаптувати методичні прийоми до реальних умов освітнього середовища. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на продовження аналізу корпусу студентських щоденників, порівняння ефективності різних стратегій самоспостереження, розробку інструментів оцінювання рефлексивних навичок, аналіз впливу цього досвіду на становлення професійної ідентичності педагогів і формування міжкультурної компетентності.

Ключові слова: професійна підготовка вчителів у Франції, вища освіта Франції, українська мова як іноземна, методика навчання іноземних мов