ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНО-ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІЯК СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-СЛОВЕСНИКІВ: ЗАЙМЕННИК

Анотація

У статті окреслено роль історичної морфології у фаховому навчанні учителів-словесників. Формування історично-граматичної компетентності як складової професійної підготовки майбутніх учителів-словесників має велике значення для студентів філологічних факультетів. Для вчителя-філолога студіювання цього курсу в системі філологічної підготовки має не лише практичне, а й теоретичне і загальноосвітнє значення. Актуальність цієї розвідки полягає саме в цьому. Метою статті є аналіз історичних морфологічних процесів, що стосуються займенника, які репрезентовані в сучасній українській мові та вивчаються в закладах загальної середньої освіти. Щоб досягти мети, визначено такі завдання: 1) виокремити із сучасних навчальних програм української мови ті теми з морфології, зокрема займенника, які вимагають від учителя-словесника діахронного, поглибленого розуміння морфологічних явищ чи їхніх наслідків; 2) проаналізувати ті проблемні питання, які вчитель мав би актуалізувати, готуючись до відповідних уроків на теми займенника; 3) провести історичні коментарі для опанування сучасної української літературної морфологічної системи, зокрема таких тем: Займенник. Значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні; питальні й відносні; заперечні; означальні й неозначені (ознайомлення). У результаті розвідки було актуалізовано проблему підготовки майбутніх вчителів-словесників, які зобовʼязані пізнати взаємозв’язок мовних явищ, закономірності їх походження і розвитку. У статті представлено рекомендації щодо інтерпретації історичних морфологічних процесів і явищ, пов’язаних із займенником, української мови відповідно до сучасних  навчальних програм. 

Ключові слова: історична морфологія, займенник, морфологічні процеси, учитель-філолог, система сучасної української мови, модельна навчальна програма, програмовий матеріал.