ВИКОРИСТАННЯ ВЗАЄМОНАВЧАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ МОВИУ ЦИФРОВОМУ ФОРМАТІ

Анотація

Стаття присвячена аналізу можливостей впровадження методу взаємонавчання (peer instruction)у процес вивчення української мови як іноземної в умовах вищої освіти, з особливим фокусом на ви-користання цифрових форматів позааудиторної роботи. На матеріалі викладання мовного компонентакурсу української мови Кембриджського університету автор розглядає взаємонавчання як ефективнийінструмент подолання двох ключових викликів мовної освіти: обмеженої кількості контактних годин тазначної неоднорідності мовної підготовки студентів.У статті систематизовано основні підходи до визначення поняття peer instruction у педагогічнійлітературі, зокрема в працях Е. Мазура та його послідовників, а також проведено чітке розмежування міжвзаємонавчанням і парним навчанням (peer teaching). Теоретичним під�рунтям аналізу слугує соціокуль-peer teaching). Теоретичним під�рунтям аналізу слугує соціокуль-teaching). Теоретичним під�рунтям аналізу слугує соціокуль-teaching). Теоретичним під�рунтям аналізу слугує соціокуль-). Теоретичним під�рунтям аналізу слугує соціокуль-турна теорія Л. Виготського, зокрема концепція зони найближчого розвитку, яка дозволяє інтерпретувативзаємонавчання як форму кооперативного пізнання, що сприяє глибшому засвоєнню мовного матеріалучерез студентську взаємодію.Окрему увагу приділено можливостям адаптації взаємонавчання до цифрового середовища, зо-крема через використання відеоконференцій, спільної роботи з текстами, аудіопроєктів та інших онлайн-інструментів. Автор аргументує необхідність розширення традиційного розуміння peer instruction, якезазвичай обмежується аудиторною роботою з використанням систем голосування, і пропонує трактуватипозааудиторні цифрові форми співпраці студентів як повноцінний різновид взаємонавчання.У статті також проаналізовано потенційні дидактичні та етичні проблеми цифрового взаємо-навчання, зокрема ризик некоректного засвоєння граматичних концептів без безпосереднього контролювикладача, а також питання мовного вибору під час спілкування студентів. Запропоновано низку прак-тичних рішень для мінімізації цих ризиків, зокрема чітку структуру завдань, поєднання взаємонавчання зпідходом just-in-time teaching та диференціацію навчальних активностей залежно від попереднього мов-just-in-time teaching та диференціацію навчальних активностей залежно від попереднього мов--in-time teaching та диференціацію навчальних активностей залежно від попереднього мов-in-time teaching та диференціацію навчальних активностей залежно від попереднього мов--time teaching та диференціацію навчальних активностей залежно від попереднього мов-time teaching та диференціацію навчальних активностей залежно від попереднього мов-teaching та диференціацію навчальних активностей залежно від попереднього мов-teaching та диференціацію навчальних активностей залежно від попереднього мов-та диференціацію навчальних активностей залежно від попереднього мов-ного досвіду студентів.Ключові слова: взаємовикладання, взаємонавчання, методика викладання мови, цифрове навчан-ня, домашнє завдання.