ПРО БЛОГ ЯК ЖАНР ПРОФЕСІЙНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇВ КУРСІ «МОВА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ»

Анотація

Статтю присвячено розгляду структурно-композиційних особливостей блогу як жанру професійної інтернет-комунікації в курсі «Мова ділового спілкування». Сформульовано такі завдання: 1) розкрити мовні ознаки, функції, принципи класифікації та правила оформлення блогів; 2) проаналізувати блог як жанр професійної інтернет-комунікації. Застосовано описовий метод і різні види лінгвістичного аналізу. Щоб сформувати у студентів-філологів практичні навички професійного блогінгу, аналізу та критичного опрацювання дописів науковців, освітян, відомих громадських діячів на сайтах авторитетних платформ України, запропоновано теоретичне ознайомлення з мовними ознаками (стилістичні, лексичні, граматичні особливості), функціями (комунікативна, функція впливу, психотерапевтична, просвітницька, функція самопрезентації, функція соціалізації та інші), принципами класифікації (зокрема, за авторством, за видом мультимедіа, за тематикою) і правилами оформлення блогів (структурно-композицій ні елементи: профіль, основна сторінка, сторінка окремого запису / посту, стрічка друзів), а також практичний аналіз тематики та структурно-композиційних особливостей блогів Олександра Пономарева, Ірини Фаріон, Тараса Кременя. Дописи Олександра Пономарева погруповано головно з огляду на рекомендації щодо культури мови, ідеться про обговорення випадків порушення тих або тих норм літературної мови. Виокремлено також дописи, які стосуються історії мови, соціолінгвістики тощо. Дописи засвідчують поєднання ознак різних функціональних стилів української мови – наукового, публіцистичного, розмовного. У блозі Ірини Фаріон дописи погруповано з огляду на тематику заголовків: про політичне життя, проблеми мовної політики; про видатних українців; листи, звернення; про наукову і викладацьку діяльність, міжнародні відносини. Засвідчено такі жанрові ознаки дописів, як: стильовий синкретизм (ознаки публіцистичного, наукового, офіційно-ділового, художнього та розмовного стилів), розмивання меж табуйованої лексики, використання стилістично зниженої, жаргонної та емоційно маркованої лексики, розмовних фразеологізмів, самопрезентація (зокрема, дотримання ортографічних норм українського правопису 1928 року). Дописи Тараса К

української мови з боку РФ, російської агресії та пропаганди, протидії їм; питання внутрішньої мовної
ситуації і політики; міжнародну підтримку України, української мови, статусу української мови у світі.
Проаналізовано структурно-композиційні особливості дописів, що засвідчують важливу роль заголовків
як зовнішніх індикаторів тексту, розвинену систему гіперпосилань, нагромадження емоційно маркованої,
оцінної лексики, граматичних і графічних маркерів, використання засобів діалогізації.
Ключові слова: «Мова ділового спілкування», блог, допис, професійна інтернет-комунікація

ременя запропоновано поділити на три тематичні групи: про лінгвоцид