ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО СТАТУС І ФУНКЦІЇ МОВ У РОКИ ПОВНОМАСШТАБНОЇ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙНИ (2022–2024)

Анотація

Статтю присвячено дослідженню законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють використання мов у роки повномасштабної війни РФ проти України. Завдання статті: вивчити ставлення суспільства до різних аспектів функціонування мов і виокремити здійснені щодо настроїв соціуму законодавчі ініціативи влади. В основу аналізу покладено теоретичні положення соціолінгвістичних та політологічних праць Б. Ажнюка, Л. Андрієнко, В. Кулика, Г. Мацюк, М. Мозера, С. Соколової та ін. про зв’язки між мовною політикою, мовною ситуацією, мовним законодавством та суспільством. Джерельну базу становлять соціологічні опитування та законодавчі та нормативно-правові акти України (37 одиниць), які ілюструють законодавчий вимір статусу та функцій мов під час повномасштабного вторгнення. Одиницями аналізу виступають більше 130 металінгвістичних текстових показників, які відображають інформацію джерел про статус та функції мов. Застосовані якісні методи аналізу, зокрема контекстуальний, порівняльний, елементи дискурс- та статистичного аналізу. У статті вперше описаний зв’язок між настроями українського соціуму щодо функцій та статусу мов на матеріалі соціологічних опитувань 2022–2024 рр. і законодавчими діями влади в напрямках державна мова – ідентичність, державна мова – нормативний вжиток назв громадського простору, державна мова –мови меншин (спільнот), державна мова– англійська мова, державна мова–множинне громадянство. Автор наголошує на ролі проєкту закону про виправлення перекладу Європейської хартії регіональних та міноритарних мов, який регулюватиме функції загрожених мов в Україні. Отримані в дослідженні результати переконують, що в час повномасштабної війни відбувається законодавча підтримка української мови як єдиної державної та мови міжетнічного спілкування, з’явилася нова формула мов національних меншин (спільнот), англійська мова отримала статус мови міжнародного спілкування, державна мова відіграє свою роль у множинному громадянстві. Розглянуті щодо мов новели законів забезпечують не тільки громадянський мир і національну злагоду як внутрішньополітичну безпеку, але й підкреслюють культурну окремішність українців як зовнішньополітичну безпеку. Тобто увага до законодавчого виміру статусу і функцій мов дозволяє державі в роки повномасштабної війни посилили свою національну безпеку.
Ключові слова: соціолінгвістика, мовне законодавство, мовна ситуація, міжмовна взаємодія, двомовність, державна мова, національна безпека.