Теорія і практика викладання української мови як іноземної

Галузь та проблематика

Збірник наукових праць «Теорія і практика викладання української мови як іноземної» дотримується політики відкритого доступу до опублікованих матеріалів, реалізовує принципи вільного поширення наукової інформації, інновацій та обміну знаннями з метою всебічного розвитку української і світової науки.

Детальні умови відкритого доступу, ліцензування та використання матеріалів представлено в розділі «Політика відкритого доступу».

Метою збірника наукових праць «Теорія і практика викладання української мови як іноземної» є забезпечення наукової спільноти актуальною інформацією про сучасний стан розв’язання наукових завдань у галузях, визначених тематичною спрямованістю видання.

Ключовими завданнями наукового видання є:

• висвітлити актуальні результати досліджень з історії та теорії української мови, лексикології, граматики, культури української мови, стилістики, методики викладання української мови як іноземної,  лінгвокраїнознавства та міжкультурної комунікації;
• забезпечити наукову комунікацію в межах тематичної спрямованості видання;
• надати професійний майданчик для наукових дискусій та обміну думками українських і зарубіжних учених;
• залучити молодих науковців до реалізації дослідницьких програм у сучасних умовах розвитку науки;
• створити передумови для розширення наукової співпраці із закордонними закладами освіти та науковими установами;
• забезпечити дотримання редакційної етики та принципів академічної доброчесності.

Етичні принципи, академічна доброчесність та відповідні процедури описані в розділах «Публікаційна етика» та «Політика академічної доброчесності».

Політика розділів

Збірник наукових праць

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ЧУЖОМОВНІЙ АУДИТОРІЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ: З ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ: ДІАЛОГ КУЛЬТУР

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ ТА МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

МЕТОДИКА ТА НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО ТА КРАЇНОЗНАВСТВО

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

РЕЦЕНЗІЇ ТА ХРОНІКИ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКА МОВА В ПРОСТОРІ І ЧАСІ. ПРОБЛЕМИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

СЕМАНТИКА І ПРАГМАТИКА. УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ІНОЗЕМНА В АСПЕКТІ НАВЧАННЯ ВИДІВ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

IN MEMORIAM

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ ЛЕКСИКИ ТА ГРАМАТИКИ В КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

РЕЦЕНЗІЇ. ХРОНІКА

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ : ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ. ДІАЛОГ КУЛЬТУР

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ, ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧОЇ ТА МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКА МОВА В ПРОСТОРІ І ЧАСІ. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ КУЛЬТУРИ МОВИ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ІНОЗЕМНА: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ДОСВІД

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ПРОБЛЕМИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ І НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ : ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ У НАУКОВИХ ПРАЦЯХ ТА НАВЧАЛЬНИХ ВИДАННЯХ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЛЕКСИКИ, ГРАМАТИКИ, ВИДІВ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКА МОВА В АСПЕКТІ ПРИКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

РЕЦЕНЗІЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ПИТАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

МОВОЗНАВЧІ СТУДІЇ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКА МОВА В АСПЕКТІ ПРИКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ МОВОЗНАВСТВА

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ І НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ ©

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

МОВНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ІНОЗЕМНА:ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ТА МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В СИСТЕМІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ТЕКСТОЦЕНТРИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

МОВОЗНАВЧІ СТУДІЇ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЛЕКСИКИ, ГРАМАТИКИ, ВИДІВ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

Процес рецензування

1. Загальна модель рецензування

Рецензування (експертна оцінка) є ключовим етапом редакційного процесу та спрямоване на забезпечення високого наукового рівня публікацій збірника. Його метою є відбір якісних рукописів, об’єктивна оцінка їхньої наукової новизни, достовірності та відповідності академічним, етичним і видавничим стандартам. Усі рецензенти зобов’язані дотримуватися принципів неупередженості, конфіденційності та норм публікаційної етики.

У збірнику наукових праць застосовується подвійне сліпе рецензування: автори не знають рецензентів, а рецензенти не знають авторів.

Для забезпечення подвійного сліпого рецензування редакція перед передачею рукопису рецензентам видаляє/приховує ідентифікаційні дані авторів (ПІБ, афіляції, контакти) та метадані файлу. Автори повинні подавати рукопис у форматі, що не містить інформації, яка дає змогу прямо ідентифікувати авторів, окрім випадків, коли це необхідно за змістом (наприклад, дані дослідження).

2. Етапи розгляду та орієнтовні терміни

1. Попередній розгляд у редакції (1–5 робочих днів)

Усі надіслані рукописи спочатку проходять технічну перевірку на відповідність вимогам до оформлення та тематичній спрямованості збірника, а також перевірку на дотримання авторських прав. Первинну наукову оцінку здійснює головний редактор або уповноважений член редакційної колегії. У разі можливого конфлікту інтересів відповідальна особа усувається від розгляду рукопису.

2. Перевірка на запозичення

Рукопис проходить перевірку на запозичення відповідно до «Політики академічної доброчесності» та процедур редакції.

3. Подвійне сліпе рецензування (7–21 день)

Кожен рукопис проходить щонайменше дві незалежні рецензії.

За потреби терміни можуть коригуватися (наприклад, у разі пошуку профільних рецензентів або повторного рецензування після доопрацювання).

3. Відбір рецензентів і запобігання конфлікту інтересів

До рецензування залучаються незалежні зовнішні експерти. Рецензенти повинні мати науковий ступінь і/або відповідні наукові публікації за тематикою рукопису. Експертом не може бути автор/співавтор рукопису, науковий керівник здобувача або співробітник підрозділу, де працює автор. Рецензенти зобов’язані повідомляти про потенційний конфлікт інтересів і відмовлятися від рецензування у разі його наявності.

Детальні вимоги щодо розкриття та врегулювання конфліктів інтересів наведено на сторінці «Конфлікт інтересів».

4. Критерії оцінювання

Рішення щодо публікації приймає головний редактор спільно з редакційною колегією, базуючись на:

• результатах подвійного сліпого рецензування;
• науковій новизні та значущості;
• актуальності теми;
• якості представленого матеріалу (методологія, аргументація, структура, стиль викладу);
• дотриманні принципів академічної доброчесності.

Окрема увага приділяється ознакам плагіату, наклепу, фабрикації/фальсифікації даних та іншим порушенням доброчесності.

5. Можливі редакційні рішення

За результатами рецензування та редакційного розгляду можливі рішення:

• прийняти до публікації;
• прийняти після доопрацювання (з урахуванням зауважень рецензентів/редакції);
• скерувати на повторне рецензування (після суттєвих змін);
• відхилити.

Якщо дві рецензії негативні – рукопис відхиляють. Якщо одна рецензія позитивна, а інша негативна – рукопис може бути скерований третьому рецензентові, а рішення приймають з урахуванням третьої рецензії.

6. Доопрацювання та повторне рецензування

У разі зауважень рецензентів авторам рекомендують внести відповідні виправлення. За потреби рукопис може бути скерований на повторне рецензування тому ж або іншому рецензентові.

7. Конфіденційність

Усі матеріали рукопису та рецензії є конфіденційними. Рецензентам забороняється створювати копії рукописів для власних потреб або використовувати інформацію рукопису в особистих цілях. Рецензент зобов’язаний:

• надавати об’єктивну та аргументовану оцінку;
• дотримуватися строків;
• повідомляти про виявлені порушення академічної доброчесності.

Імена рецензентів не розголошуються авторам і не публікуються.

8. Скарги та апеляції

Порядок подання скарг і апеляцій щодо редакційних рішень визначено на сторінці «Політика скарг та апеляцій».

9. Примітка щодо рукописів

Остаточне рішення про публікацію рукопису приймає редакційна колегія наукового видання. Рукописи статей авторам не повертаються. Рецензії зберігаються в редакції протягом не менше ніж 3 роки. Рецензування здійснюється українською або англійською мовами.

Політика відкритого доступу

Збірник наукових праць «Теорія і практика викладання української мови як іноземної» дотримується моделі діамантового відкритого доступу (DiamondOpen Access). Це означає, що всі результати досліджень стають публічно доступними одразу після виходу номера без жодних фінансових, часових чи технічних бар’єрів.

Важливою особливістю нашого видання є те, що публікація для авторів є повністю безкоштовною, а читачі мають необмежений доступ до повних текстів статей.

Ключові принципи та стандарти:

• Відповідність BOAI: Редакційна політика базується на принципах Будапештської ініціативи відкритого доступу. Ми підтримуємо ідею вільного поширення знань, що дає змогу користувачам читати, завантажувати, копіювати, друкувати та посилатися на матеріали збірника без попереднього дозволу видавця.
• Ліцензування: Матеріали поширюються на умовах міжнародної ліцензії Creative CommonsAttributionNon-Commercial 4.0 (CC BY-NC). Усі можуть читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, посилатися на повні тексти матеріалів або використовувати їх для будь-якої іншої законної некомерційної мети з обов’язковим зазначенням авторства. Для використання опублікованих матеріалів у комерційних цілях потрібен письмовий дозвіл Видавця.
• Захист прав автора: Відкритий доступ не порушує авторських прав. Автори зберігають контроль над цілісністю своїх творів, а належне визнання їхнього авторства є обов’язковим для всіх користувачів. За авторами зберігається право виготовляти копії, зокрема електронні, для власного використання чи передачі колегам для особистого, професійного використання, для здійснення наукових досліджень, для навчальних цілей або для інформаційних цілей роботодавця авторів (за умови, що ці копії не будуть використані для продажу, системного поширення); розміщувати препринти або постпринти статті в інституційних та інших репозитаріях наукових публікацій чи даних.
• Миттєвий доступ: Ми не використовуємо системи передплат. Статті стають доступними в онлайн-режимі в розділі негайно після публікації, що сприяє максимально швидкому глобальному обміну науковими даними.

Політика академічної доброчесності 

Редакційна колегія збірника наукових праць «Теорія і практика викладання української мови як іноземної» приймає до розгляду лише оригінальні рукописи, які раніше не були опубліковані та не перебувають на розгляді в інших виданнях.

1. Перевірка на запозичення

Для перевірки поданих матеріалів редакційна колегія використовує сервіс StrikePlagiarism та керується «Положенням про забезпечення академічної доброчесності у Львівському національному університеті імені Івана Франка».[1] Порушення академічної доброчесності в наукових публікаціях розглядається як серйозне порушення професійної етики та суперечить принципам, викладеним у розділі «Публікаційна етика».

Редакційна колегія аналізує кожен випадок та залишає за собою право відмовити в подальшому розгляді матеріалу.

2. Оцінювання результатів перевірки (пороги)

Оцінювання рукописів здійснюється з урахуванням орієнтовного рівня текстової подібності за звітом StrikePlagiarism[2] :

• до 10% – зазвичай прийнятний рівень подібності (несуттєві збіги);
• 10%–30% – прийнятно за умови коректних цитувань і посилань;
• 30%–40% – можливий розгляд після доопрацювання автором(ами) та усунення некоректних запозичень;
• понад 40% – зазвичай рукопис не розглядається через суттєвий обсяг запозичень/збігів.

Примітка: звіт StrikePlagiarism є інструментом попередньої оцінки. Редакція враховує характер збігів (коректні цитати, список літератури, загальновживані формулювання, нормативні посилання тощо) і не ухвалює рішення виключно на підставі відсоткового показника.

3. Самоплагіат, повторне подання та надлишкова публікація

Автор(и) повинні подавати лише унікальні матеріали, що не були опубліковані раніше та не подані одночасно до інших видань. Самоплагіат, надлишкова публікація або відтворення значних фрагментів власних попередніх робіт без належного посилання та пояснення розглядаються як порушення академічної доброчесності.

Якщо рукопис має попередню версію (наприклад, у вигляді тез), автор(и) повинні прозоро повідомити про це під час подання та надати посилання/ідентифікацію такої версії.

4. Маніпуляції з цитуванням

Редакція не підтримує практики штучного збільшення цитувань (зокрема додавання нерелевантних посилань для підвищення показників автора чи журналу). У разі виявлення таких практик редакція може вимагати виправлення списку джерел або відмовити в подальшому розгляді рукопису.

5. Фабрикація та фальсифікація даних

Фабрикація, фальсифікація або спотворення даних (включно з маніпуляцією зображеннями, таблицями чи графіками) є неприпустимими. У разі виявлення таких ознак редакція проводить перевірку та може відмовити в подальшому розгляді рукопису.

6. Розгляд підозр у порушеннях

У разі підозри в порушенні редакційна колегія проводить розгляд відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій. Автор(и) отримують можливість надати пояснення та підтверджувальні матеріали. За потреби редакція може звернутися до установи авторів або інших компетентних органів.

Якщо порушення або суттєва помилка виявлені після публікації, редакція застосовує процедури, визначені в документі «Політика післяпублікаційних виправлень і ретракцій».

7. Рішення редакції та можливі наслідки

Залежно від характеру та підтвердженості порушення редакція може:

• відмовити в подальшому розгляді рукопису;
• повернути рукопис на доопрацювання (наприклад, для коректного оформлення цитувань);
• призначити додаткове рецензування;
• поінформувати установу авторів (за наявності підстав);
• застосувати постпублікаційні заходи (виправлення, заява про занепокоєння, відкликання) відповідно до окремого положення.

8. Пов’язані політики

Детальні принципи публікаційної етики наведені на сторінці «Публікаційна етика». Постпублікаційні дії (виправлення, заява про занепокоєння, відкликання) регулюються документом «Політика післяпублікаційних виправлень і ретракцій». 

Конфлікт інтересів 

1. Мета та принцип

Редакційна колегія збірника наукових праць «Теорія і практика викладання української мови як іноземної» забезпечує об’єктивність і прозорість редакційного процесу. Усі учасники публікаційного процесу (автори, рецензенти, редактори) зобов’язані декларувати потенційні конфлікти інтересів, щоб запобігти впливу сторонніх чинників на результати дослідження та редакційні рішення.

2. Що вважається конфліктом інтересів

Конфлікт інтересів – це ситуація, коли фінансові або нефінансові обставини можуть впливати (або створювати обґрунтоване враження впливу) на:

• дизайн, виконання чи інтерпретацію дослідження;
• підготовку рукопису;
• рішення щодо публікації.

До потенційних конфліктів належать, зокрема:

• фінансові: працевлаштування, гранти, винагороди/гонорари, консультаційні послуги, частка в компанії, комерційні зв’язки, патенти/заявки на патенти, оплачені відрядження тощо;
• нефінансові: особисті/родинні зв’язки, академічні суперечки, конкуренція, членство в організаціях, ідеологічні чи релігійні переконання, що можуть вплинути на неупередженість.

3. Конфлікти інтересів авторів: як і коли декларувати

Автори повинні:

• повідомити про конфлікт інтересів під час подання рукопису (заяву про конфлікт інтересів та фінансування оформляють під час надсилання рукопису в метаданих/коментарях до редактора або подають в окремому файлі супровідних документів (за наявності));
• розкрити інформацію про джерела фінансування (за наявності) та роль фінансувальника в дослідженні;
• надати текст заяви, яка буде опублікована в статті.

У кінці кожної статті публікується заява «Конфлікт інтересів».

4. Конфлікти інтересів рецензентів

Рецензенти повинні негайно повідомити редакцію і відмовитися від рецензування, якщо:

• мають фінансові/особисті зв’язки з авторами або організаціями, пов’язаними з дослідженням;
• існує пряма конкуренція між їхніми дослідженнями та поданим рукописом;
• є особисті мотиви або упередженість (дружба, родинні зв’язки, суперництво тощо), що можуть вплинути на об’єктивність оцінки.

5. Конфлікти інтересів редакторів та членів редакційної колегії

Редактори/члени редакційної колегії зобов’язані:

• декларувати конфлікт інтересів щодо конкретного рукопису;
• самоусунутися від розгляду рукопису (передати розгляд іншому редакторові), якщо існує ризик упередженості.

6. Врегулювання та наслідки нерозкриття

Редакція оцінює заявлені обставини та визначає заходи, які забезпечують неупередженість (заміна рецензента/редактора, додаткове рецензування, запит уточнень тощо).

Якщо конфлікт інтересів не було розкрито, а його виявлено:

• до публікації – редакція може зупинити розгляд рукопису до з’ясування обставин або відхилити рукопис;
• після публікації – редакція може опублікувати уточнення/виправлення, заяву про занепокоєння або застосувати інші постпублікаційні заходи відповідно до «Політики післяпублікаційних виправлень і ретракцій».

7. Приклади формулювань для статті

Якщо конфлікту немає:

Конфлікт інтересів: автор(и) заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Якщо конфлікт є (приклад):

Конфлікт інтересів: автор(и) повідомляють, що [коротко описати характер зв’язку/обставини]. Роль фінансувальника (за наявності): [описати/зазначити, що ролі не було]. 

Політика етичного нагляду 

1. Загальний принцип

Збірник наукових праць вимагає, щоб усі дослідження, подані до публікації, проводили з дотриманням чинного законодавства, етичних норм та принципів доброчесності, а також із мінімізацією ризиків для людей, тварин, довкілля і суспільства.

2. Дослідження за участю людей та персональних даних

Якщо дослідження включає людей (учасників, респондентів), персональні дані або опитування/інтерв’ю, автор(и) повинні:

• підтвердити дотримання етичних норм і законодавства (зокрема щодо захисту персональних даних та приватності);
• за потреби надати інформацію про схвалення етичною комісією/комісією з біоетики (назва органу, номер і дата протоколу/рішення);
• підтвердити інформовану згоду учасників (де це застосовано), а для неповнолітніх/вразливих груп – згоду законних представників;
• для фото/відео/аудіозаписів – підтвердити окрему згоду на публікацію матеріалів, якщо особу можна ідентифікувати.

Винятки/особливі випадки: якщо інформована згода не може бути отримана (наприклад, аналіз відкритих даних або вторинних наборів), автор(и) повинні надати обґрунтування та описати правові підстави використання.

3. Зображення та ідентифікаційні дані

Публікація зображень або даних, які можуть:

• ідентифікувати осіб,
• розкривати персональні дані,
• ідентифікувати об’єкти/інфраструктуру з обмеженим доступом,

допускається лише за умови:

• наявності належних дозволів/згоди;
• дотримання конфіденційності, включно з маскуванням/знеособленням.

4. Надання підтверджень

Редакція може запросити документи/підтвердження (схвалення етичної комісії, дозволи на відбір, підтвердження згоди, протоколи безпеки). Ненадання або виявлення суттєвих порушень може вплинути на редакційне рішення (включно з відмовою в публікації) або призвести до застосування постпублікаційних процедур відповідно до «Політики післяпублікаційних виправлень і ретракцій».

5. Пов’язані політики

Детальні правила та процедури наведені на сторінках: «Публікаційна етика», «Політика академічної доброчесності», «Конфлікт інтересів», «Політика скарг та апеляцій», «Процедура рецензування», «Політика післяпублікаційних виправлень і ретракцій».

Політика використання штучного інтелекту та технологій з підтримкою ШІ

У зв’язку зі стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту (ШІ) та зростанням його використання в науковій діяльності редакційна колегія запроваджує цю політику з метою забезпечення прозорості, достовірності та високої якості наукових публікацій. Документ визначає правила застосування інструментів ШІ для авторів, рецензентів і редакторів. Політика стосується використання ШІ в процесі підготовки та оцінювання рукописів і не обмежує його застосування як інструменту дослідження (аналізу даних, моделювання тощо), за умови належного наукового обґрунтування. Редакція залишає за собою право переглядати та оновлювати ці положення відповідно до розвитку технологій.

 

Для авторів

Використання інструментів генеративного ШІ в процесі написання рукопису допускається виключно з метою покращення мовного оформлення тексту (читабельності, граматики, стилю). Усі результати, отримані за допомогою ШІ, автори повинні ретельно перевірити та відредагувати, оскільки такі інструменти можуть генерувати неточну, неповну або упереджену інформацію. Автори несуть повну відповідальність за зміст, достовірність і оригінальність надісланих матеріалів.

Факт використання ШІ має бути обов’язково розкритий у рукописі (наприклад, у розділі «Декларація про використання ШІ») із зазначенням назви інструменту та характеру його застосування. Інструменти ШІ не можуть бути зазначені як автори чи співавтори роботи, оскільки авторство передбачає відповідальність, що може належати виключно людині.

Використання генеративного ШІ для створення або суттєвої модифікації зображень, рисунків та ілюстрацій не допускається. Дозволено лише базове технічне опрацювання (наприклад, корекція яскравості чи контрасту), яка не змінює наукового змісту зображення. Виняток становлять випадки, коли застосування ШІ є частиною дослідницької методології; у такому разі воно має бути детально описане із зазначенням інструменту, версії та способу використання. За вимогою редакції автори повинні надати вихідні дані або необроблені зображення. Порушення цих вимог може призвести до відхилення або відкликання статті.

 

Для рецензентів

Рукопис, надісланий на рецензування, є конфіденційним документом. Рецензентам забороняється завантажувати рукописи або їхні частини до будь-яких інструментів ШІ, оскільки це може порушити права авторів і принципи конфіденційності. Це правило також поширюється на тексти рецензій.

Рецензування передбачає незалежну експертну оцінку, що ґрунтується на критичному мисленні та професійній компетентності. Використання генеративного ШІ для підготовки або формування змісту рецензії не допускається. Рецензент несе повну відповідальність за наданий висновок.

 

Для редакторів

Надіслані рукописи та вся пов’язана з ними комунікація є конфіденційними. Редакторам забороняється використовувати інструменти ШІ для опрацювання рукописів, рецензій або редакційної кореспонденції, оскільки це може призвести до порушення конфіденційності та прав авторів.

Прийняття редакційних рішень є виключною відповідальністю редактора і повинно базуватися на експертній оцінці, а не на автоматизованих системах. Використання ШІ для підтримки процесу прийняття рішень щодо рукописів не допускається. У разі підозри щодо порушення цієї політики редактор зобов’язаний повідомити редакційну колегію для подальшого розгляду.

Ця політика спрямована на забезпечення доброчесності, прозорості та відповідальності у використанні сучасних технологій у наукових публікаціях.

Дотримання принципів та рекомендацій COPE, WAME, DORA тощо

Дотримання міжнародних принципів та рекомендацій у публікаційній практиці

Редакційна колегія збірника дотримується рекомендацій провідних міжнародних організацій у сфері академічної доброчесності та відкритої науки, зокрема COPE, WAME, DORA, ICMJE та інших сучасних ініціатив.

1. COPE (Committee on Publication Ethics)

Журнал керується етичними стандартами, визначеними COPE:

· Прозорість – чіткий і відкритий процес подання, рецензування та публікації статей.

· Неупередженість – незалежність рішень редакторів та рецензентів.

· Академічна доброчесність – запобігання плагіату, фальсифікації та подвійних публікацій.

· Коректне авторство – чітке визначення внеску кожного автора.

· Робота зі скаргами – відкриті процедури розгляду апеляцій і етичних претензій.

· Виправлення та відкликання статей – прозора процедура ретракції, виправлень і повідомлень про помилки.

2. WAME (World Association of Medical Editors)

Рекомендації WAME застосовуються для забезпечення високих стандартів у наукових журналах:

· Редакційна незалежність – рішення редактора не залежать від спонсорів, установ або комерційних інтересів.

· Конфлікти інтересів – автори, рецензенти та редактори зобов’язані їх декларувати.

· Об’єктивне рецензування – забезпечення справедливого і своєчасного експертного оцінювання.

· Прозорість фінансування – розкриття джерел грантів і спонсорства.

· Підтримка молодих науковців – сприяння публікаціям дослідників на початкових етапах кар’єри.

3. DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment)

Принципи DORA спрямовані на чесну оцінку наукової діяльності:

· Якість понад кількісні показники – оцінка досліджень за їх науковою цінністю, новизною та внеском у науку, а не лише за бібліометричними індикаторами (імпакт-фактор, h-індекс).

· Визнання різних результатів – програмне забезпечення, дані, алгоритми, технічні рішення.

· Підтримка міждисциплінарних досліджень – рівнозначність класичним публікаціям.

· Заохочення відкритої науки – публікація препринтів, відкритий доступ до даних і кодів.

4. ICMJE (International Committee of Medical Journal Editors)

Загальні принципи включають:

· Критерії авторства – автором визнається лише той, хто зробив суттєвий внесок у роботу.

· Етика досліджень – дотримання норм роботи з даними, людськими учасниками та експериментами.

· Відкритість даних – заохочення авторів до збереження та надання доступу до дослідницьких даних.

5. OASPA (Open Access Scholarly Publishing Association)

Журнал підтримує стандарти OASPA для забезпечення високої якості відкритого доступу:

· Якість публікацій – забезпечення рецензування, академічної доброчесності та наукової цінності матеріалів.

· Прозорість – відкриті політики журналу, включно з рецензуванням, авторством та фінансуванням.

· Відкритий доступ – публікації доступні безкоштовно та без комерційних обмежень.

· Етична практика – запобігання шахрайству, плагіату, фальсифікаціям і конфліктам інтересів.

· Сприяння відкритій науці – заохочення використання ліцензій Creative Commons, архівування даних та забезпечення довгострокової доступності результатів досліджень.

6. Інші сучасні принципи та ініціативи

· Open Access – сприяння відкритому доступу до наукових результатів.

· FAIR-принципи для даних (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) – забезпечення пошуку, доступності, сумісності та повторного використання даних.

· Plan S – підтримка публікацій у відкритих журналах та репозитаріях.

· Етичне використання ШІ – прозорість і відповідальність при застосуванні штучного інтелекту в дослідженнях.

Публікаційна Етика

1. Загальні принципи

Редакційна колегія збірника наукових праць «Теорія і практика викладання української мови як іноземної» керується міжнародними стандартами етики наукових публікацій, визначеними Комітетом з етики публікацій (COPE), а також керується нормами чинного законодавства України, включаючи Цивільний кодекс України та Закон України «Про авторське право і суміжні права». Політика спрямована на забезпечення доброчесності, прозорості та відповідальності всіх учасників публікаційного процесу.

Редакція гарантує об’єктивний розгляд рукописів незалежно від раси, статі, віку, інвалідності, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, походження, громадянства, соціального статусу чи політичних поглядів авторів.

2. Обов’язки редакції та редакторів

Редакція зобов’язується:

• забезпечувати якісне рецензування та ухвалення рішень на основі наукової цінності матеріалу;
• дотримуватися конфіденційності на всіх етапах розгляду;
• запобігати плагіату та іншим порушенням доброчесності (застосовуючи перевірки та процедури реагування);
• управляти конфліктами інтересів і не допускати упередженості;
• забезпечувати прозорість редакційних політик  і доступність контактів для звернень.

3. Обов’язки рецензентів

Рецензенти зобов’язані:

• надавати об’єктивні, аргументовані та своєчасні рецензії;
• повідомляти редакцію про можливий конфлікт інтересів і відмовлятися від рецензування у разі його наявності;
• не використовувати інформації рукопису в особистих цілях та не передавати її третім особам;
• повідомляти редакцію про підозру щодо плагіату, порушення авторства, фабрикації чи фальсифікації даних.

Тип і процедура рецензування визначені у розділі «Процедура рецензування».

4. Обов’язки авторів

Автори зобов’язані:

• гарантувати оригінальність і новизну рукопису;
• коректно оформлювати цитування та посилання, включно з власними попередніми публікаціями;
• не подавати рукопису одночасно до кількох видань;
• розкривати інформацію про фінансування та конфлікти інтересів (за наявності);
• у разі виявлення суттєвих помилок в опублікованій статті негайно повідомити редакцію та співпрацювати щодо внесення виправлень.

Умови та підтвердження, які автори подають разом із рукописом, наведені на сторінці «Декларація про подання».

5. Конфіденційність

Рукописи, дані авторів та рецензентів, а також зміст рецензій є конфіденційними. Неопубліковані матеріали та дані з рукописів не використовуються в особистих цілях і не передаються третім особам без належних підстав.

6. Конфлікт інтересів

Редактори, рецензенти та автори повинні повідомляти про конфлікти інтересів (особисті, професійні, фінансові або інституційні), які можуть вплинути на об’єктивність. Порядок розкриття та врегулювання визначено на сторінці «Конфлікт інтересів».

7. Запобігання порушенням доброчесності

Редакція застосовує перевірки на запозичення та розглядає кожен випадок підозри індивідуально. Детальні правила щодо плагіату, повторного подання, маніпуляцій із цитуваннями та фальсифікації/фабрикації даних наведено на сторінці «Політика академічної доброчесності».

8. Використання інструментів штучного інтелекту

Автори несуть повну відповідальність за зміст рукопису незалежно від використаних інструментів.

Використання інструментів штучного інтелекту не повинно призводити до порушення авторства, конфіденційності, прав третіх осіб або появи недостовірних даних.

У разі використання в академічному дослідженні об’єкта, згенерованого штучним інтелектом, автор(и) зобов’язані повідомити про це в рукописі або супровідних матеріалах із зазначенням методики генерування та/або посилання на відповідну комп’ютерну програму чи її опис (відповідно до Закону України «Про академічну доброчесність», стаття 8).

Недоброчесним використанням результатів, згенерованих штучним інтелектом, вважається оприлюднення таких результатів як власних без належного зазначення цього факту в дослідженні чи супровідних матеріалах (Закон України «Про академічну доброчесність», стаття 29). У разі виявлення таких випадків редакція застосовує заходи відповідно до внутрішніх політик та процедур журналу.

9. Реагування на підозри щодо порушень

У разі підозри щодо порушення етики редакція проводить перевірку та розслідування відповідно до рекомендацій COPE, надає авторам можливість пояснити ситуацію та за потреби може звернутися до установи авторів або інших компетентних органів. Можливі редакційні рішення включають відмову в подальшому розгляді, вимогу доопрацювання або застосування постпублікаційних заходів.

10. Післяпублікаційні обговорення та виправлення

Редакція підтримує конструктивні обговорення опублікованих матеріалів. Звернення та зауваження надсилати на teoriia.praktyka.umi@gmail.com. Порядок виправлень, заяв про занепокоєння та відкликання визначено на сторінці «Політика післяпублікаційних виправлень і ретракцій».

11. Скарги та апеляції

Порядок подання скарг і апеляцій щодо редакційних рішень визначено на сторінці «Політика скарг».

12. Рекламна політика

Редакція не приймає реклами, забезпечуючи незалежність і високі стандарти академічної доброчесності. 

Реклама, прямий маркетинг

1. Реклама

Журнал не приймає реклами, забезпечуючи незалежність та запобігання впливу сторонніх інтересів.

2. Прямий маркетинг

Запрошення до подання матеріалів можуть здійснюватися лише через офіційні канали збірника наукових праць та в етичний спосіб. Збірник не використовує практик, що можуть розцінюватися як спам або маніпулятивний маркетинг.

ISSN: 2078-5119