ПРОБЛЕМИ СТАРІННЯ ПОЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2022.56.13976
Анотація
Аналізуючи потреби здоров'я людей похилого віку, слід враховувати кількісні зміни та темпи цих змін, а також якісні зміни. Динаміка демографічних змін, а також змін, що відбуваються в межах населення літніх людей, відображаються на наслідках старіння населення. Це має очевидні наслідки для системи охорони здоров’я. Безперечно, у зв'язку з цими процесами необхідно збільшити витрати на охорону здоров'я. Акцент повинен бути зроблений на діагностиці, оскільки багато захворювань, виявлених на ранніх стадіях, дешевше лікувати та продовжувати тривалість життя. Важливим аспектом є також комплексне лікування цієї популяції через багато проблем зі здоров’ям, які часто виникають одночасно. Для цього потрібні всебічні зміни та створення коштів для цих цілей. Тому, мабуть, необхідно збільшити витрати на систему охорони здоров’я. Введення страхового обов'язкового страхування також може допомогти. Більше того, не можна забувати, що старіння населення приносить не тільки наслідки для системи охорони здоров’я, а й для пенсійної системи чи ринку праці.
Прогресуюче старіння польського населення – неминучий наслідок зменшення кількості народжених та продовження подальшої тривалості життя. Це призводить до збільшення попиту на медичні послуги. У свою чергу, це породжує збільшення витрат на охорону здоров'я. Зважаючи на поглиблення цього процесу, потрібно починати пошук нових системних рішень для задоволення зростаючих потреб людей старшого віку. Метою статті є представлення наслідків процесу старіння населення для системи охорони здоров’я. Охарактеризовано також поточне споживання медичних послуг цією групою населення.
Процес старіння населення, сприйнятий в індивідуальному та соціальному вимірі, ставить перед собою складні виклики з багатогранним виміром, і, таким чином, не лише в економічній, але і в галузі охорони здоров'я та соціальної сфери. Процес старіння польського населення, як зазначено в текст, поглибиться. У наступні роки кількість людей похилого віку буде систематично зростати. Польщі, для якої прогнози розвитку населення наразі несприятливі, доведеться зіткнутися з усіма проблемами, спричиненими несприятливими демографічними тенденціями. Це стосується також регіонів та менших територіальних одиниць – особливо тих, хто має найстарішу вікову структуру жителів, в яких процес старіння також найбільше поглибиться.
Ключові слова
Посилання
REFERENCES
Breyer, F., Schultheiss, C. (2002). “Primary” Rationing of Health Services in Ageing Societies – A Normative Analysis. International Journal of Health Care Finance and Economics, 2.
Jakość życia osób starszych w Polsce. (2017). GUS, Warszawa (in Polish).
Ludność. Stan i struktura oraz ruch naturalny w przekroju terytorialnym w 2019 r. (2020). GUS, Warszawa (in Polish).
Ochrona zdrowia w gospodarstwach domowych w 2016 r. (2018). GUS, Warszawa (in Polish).
Rozporządzenie Ministra Zdrowia z dnia 6 września 2018 r. w sprawie określenia priorytetowych dziedzin medycyny (2018).(Dz. U. 2018, poz. 1738) (in Polish).
Rozporządzenie Ministra Zdrowia z 29 października 2013 r. w sprawie świadczeń gwarantowanych z zakresu opieki paliatywnej i hospicyjnej (2018). (Dz. U. 2018, poz. 742) (in Polish).
Stan zdrowia ludności Polski w 2014 r. (2016). GUS, Warszawa (in Polish).
Ustawa z dnia 27 sierpnia 2004 r. o świadczeniach opieki zdrowotnej finansowanych ze środków publicznych (2019) (Dz. U. 2019, poz. 1373) (in Polish).
Ustawa z dnia 15 kwietnia 2011 r. o działalności leczniczej (2020) (Dz.U. 2020, poz. 295) (in Polish).
Ustawa z dnia 6 listopada 2008 r. o prawach pacjenta i Rzeczniku Praw Pacjenta (2020). (Dz. U. 2020, poz. 849). (in Polish).
Wyszkowska, D., Gabińska, M., Romańska, S. (2020). Sytuacja osób starszych w Polsce w 2018 r. GUS, Warszawa (in Polish).
Zarys systemu ochrony zdrowia. (2012). NFZ., Warszawa (in Polish).
Zdrowie i jego ochrona w 2017 r. (2019). M. Żyra, E. Malesa (red.), ZWS GUS, Warszawa (in Polish).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Breyer F., Schultheiss C. “Primary” Rationing of Health Services in Ageing Societies – A Normative Analysis. International Journal of Health Care Finance and Economics. 2002. T. 2.
Jakość życia osób starszych w Polsce. GUS, Warszawa, 2017.
Ludność. Stan i struktura oraz ruch naturalny w przekroju terytorialnym w 2019 r. GUS, Warszawa, 2020.
Ochrona zdrowia w gospodarstwach domowych w 2016 r. GUS, Warszawa, 2018.
Rozporządzenie Ministra Zdrowia z dnia 6 września 2018 r. w sprawie określenia priorytetowych dziedzin medycyny. Dz. U. 2018, poz. 1738. 2018.
Rozporządzenie Ministra Zdrowia z 29 października 2013 r. w sprawie świadczeń gwarantowanych z zakresu opieki paliatywnej i hospicyjnej. Dz. U. 2018, poz. 742. 2018.
Stan zdrowia ludności Polski w 2014 r. GUS, Warszawa, 2016.
Ustawa z dnia 27 sierpnia 2004 r. o świadczeniach opieki zdrowotnej finansowanych ze środków publicznych. Dz. U. 2019, poz. 1373. 2019.
Ustawa z dnia 15 kwietnia 2011 r. o działalności leczniczej. Dz.U. 2020, poz. 295. 2020.
Ustawa z dnia 6 listopada 2008 r. o prawach pacjenta i Rzeczniku Praw Pacjenta. Dz. U. 2020, poz. 849. 2020.
Wyszkowska D., Gabińska M., Romańska S. Sytuacja osób starszych w Polsce w 2018 r. GUS, Warszawa, 2020.
Zarys systemu ochrony zdrowia. NFZ, Warszawa, 2012.
Zdrowie i jego ochrona w 2017 r. M. Żyra, E. Malesa (red.), ZWS GUS, Warszawa, 2019.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)