Відтворення розвитку останцевого рельєфу північного краю Поділля на основі геоінформаційного моделювання

Галина Байрак

Анотація


Розкрито особливості розвитку останцевого рельєфу краю уступу Подільської височини на основі виконаного геоінформаційного моделювання. Останцевий рельєф утворений як наслідок ерозійно-денудаційного розчленування і відступання вершинної поверхні Поділля. Для дослідження розвитку останцевого рельєфу побудовано морфометричні карти в програмі ArcGIS-10.4.1 – базисних і вершинних поверхонь, а на основі їх різниці визначено величину залишкового рельєфу. На основі даних SRTM побудовано карти на весь край Поділля, а на окремі ділянки оцифровано топографічні карти масштабу 1 : 50 000. Для крайової зони масивів Гологір, Вороняк та Кременецького пасма були складені карти вершинних і базисних поверхонь четвертого, третього і другого порядків. Чим вищий ранг поверхні, тим давніший етап у розвитку рельєфу він відображає. На картах вершинних і базисних поверхонь четвертого і третього порядків останцеві пагорби ще не є відчленовані від краю уступу, а на картах другого порядку починають відособлюватися. Спочатку були відокремлені останці східного краю Поділля, поблизу Кременецьких гір, далі – поблизу Вороняк, у центральній частині уступу, найпізніше – останці Гологір на південно-західній ділянці. На основі аналізу морфометричних карт виділено три етапи розвитку рельєфу останцевих пагорбів. Перший етап почався після відступу міоценових морів, коли відбувалися пізньопліоценові підняття та уступ різко виокремився над прилеглою рівниною. Другий етап продовжився під час плейстоценового періоду, коли тривали незначні диференційовані тектонічні рухи та панували суворі кліматичні умови. В цей час активізувалися ерозійно-денудаційні процеси та останцеві пагорби відокремилися від основного пасма. Третій етап – голоценовий, коли екзогенні процеси дедалі більше розчлено-вують схили. За їх допомогою зростає крутість привершинних схилів, утворюються пологі педименти, ерозійні врізи долин понижуються. Послідовне поєднання відповідних морфометричних карт у вигляді анімацій gif, дають змогу відобразити рельєф у його розвитку.


Ключові слова


Ключові слова: розвиток рельєфу, останці, морфометричний аналіз, базисні і вершинні поверхні, залишковий рельєф, ерозійно-денудаційні процеси, Подільська височина.

Повний текст:

PDF

Посилання


  1. Андрейчук Ю. М., Ямелинець Т. С. ГІС в екологічних дослідженнях та природо-охоронній справі : навч. посібн. Львів : Простір-М, 2015. 284 с.
  2. Байрак Г. ГІС для геоморфологічних досліджень. Методи геоморфологічних дослі-джень : навч. посібник. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2018. 281–286 с.
  3. Байрак Г. Р. Можливості ГІС для відображення характеристик рельєфу і проявів сучасної екзодинаміки. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2014. Вип. 19. С. 3–6.
  4. Бермес А. Структурно-морфометричний аналіз території Кременецьких гір (частина 1). Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2019. Вип. 53. С. 24–46. DOI: https://doi.org/10.30970/vgg.2019.53.10654.
  5. Гофштейн І. Д. Неотектоніка Західного Волино-Поділля. Київ : Наук. думка, 1979. 156 с.
  6. Костріков С. В. Черваньов І. Г. Морфологія рельєфу як керуюча ланка гідролого-геоморфологічного процесу на водозборі. Фізична географія та геоморфологія. 2009. Вип. 56. С. 67–73.
  7. Кравчук Я. С. Геоморфологічне картографування : навч. посібн. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. 176 с.
  8. Палієнко В. П., Матошко А. В., Барщевськи М. Є. та ін. Морфоструктурно-нео-тектонічний аналіз території України. Київ : Наук. думка, 2013. 267 с.
  9. Полівцев А. В. Карта вертикальних голоценових рухів Волино-Поділля та Перед-карпаття. Геодинаміка. 2011. № 1(10). С. 58–70.
  10. Свинко Й., Дем’янчук П. Неотектоніка і рельєф Західно-Подільського горбогір’я. Наук. записки Тернопіл. націон. педагог. ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: географія. 2001. № 1(7). С. 17–25.
  11. Horton R. E. Erosional development of streams and their drainage basins: hydrophysical approach to quantitative morphology. Bulletin of the Geological Society of America. 1945. Vol. 56. P. 275–370.
  12. Inselberg. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Inselberg.
  13. Migoń P. Weathering and Soil Processes. Treatise on Geomorphology (Second Edition) / Editor-in-chief John (Jack) F. Shroder. Journals & Books, 2022. URL: https://www. sciencedirect.com/topics/earth-and-planetary-sciences/inselberg.
  14. Migoń P., Duszyński F., Goudie A. Rock cities and ruiniform relief: Forms – processes – terminology. Earth Sci. Rev. 2017. Vol. 171. P. 78–104.
  15. Migoń P., Jancewicz K., Duszyński F., Porebna W. Late evolutionary stages of residual hills in tablelands (Elbsandsteingebirge, Germany). Geomorphology. 2020. Vol. 367. DOI: https://doi.org/10.1016/j.geomorph.2020.107308.
  16. Nenonen K., Johansson P., Sallasmaa O., Sarala P. Palmu J.-P. The inselberg landscape in Finnish Lapland: a morphological study based on the LiDAR data interpretation. Bulletin of the Geological Society of Finland. 2018. Vol. 90. pp 239–256. DOI: https://doi. org/10.17741/bgsf/90.2.008.
  17. Summary: Inselbergs/Hills/Knobs. Desert Processes Working Group. Knowledge Sciences, Inc. Retrieved 6 January. 2008.
  18. Thomas M. Tropical Geomorphology. A Study of Weathering and Landform Develop-ment in Warm Climates. The Macmillan Press Ldt. 1974. 332 p.
  19. Twidale C. R. Granitic Inselbergs: Domed, Block-Strewn and Castellated. The Geographical Journal. 1981. Vol. 147 (1). Р. 54–71. DOI: https://doi. org/10.2307/633409.
  20. Young A. Slopes. Geomorphology texts. Vol. 2. Longman, 1972. 288 p.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2024.57.13653

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)