ФЕНОМЕН 100-ЛІТНЬОГО ПРОФЕСОРА СТЕПАНА СТОЙКА – ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПРИРОДООХОРОНЦЯ

Анотація

Описано багатогранну діяльність професора, доктора біологічних наук Степана Михайловича Стойка, якому 14 березня 2020 р. виповнилось 100 років. Ювіляр і нині продовжує активно працювати над питаннями охорони природи, збереження етнографічної, культурної та історичної спадщини як національного надбання України.

Наукова діяльність Степана Михайловича охоплює багато напрямів, а саме: охорону біорізноманіття, екосистем, культурної та історичної спадщини, лісову екологію, флористику, біологію деревних порід, лісову термінологію, охорону пралісів, історію науки, геосозологію, гармонізацію взаємовідносин суспільства і природи, раціоналізацію природокористування. Ці дослідження стали підґрунтям для формування низки дієвих заходів щодо раціоналізації використання, відновлення та збереження природних ресурсів переважно Карпат.

Степан Стойко відомий не лише в Україні, а й за кордоном. Степан Михайлович вільно володіє сімома іноземними мовами. Під керівництвом професора захистили кандидатські дисертації 13 аспірантів і пошукувачів у галузі ботаніки, географії, лісових культур, троє з них уже стали докторами наук. У 70-х роках ХХ ст. професор Стойко першим почав читати для студентів географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка курс “Охорона природи”.

Важлива роль Степана Михайловича в питанні збереження унікальних екосистем Західного регіону України. С. Стойко особисто брав участь в обґрунтуванні Карпатського біосферного заповідника, природного заповідника “Розточчя”, національних парків – Карпатського, Шацького, Ужанського, Синевирського, Яворівського, “Сколівські Бескиди” й регіональних ландшафтних парків “Надсянсь­кий” та “Равське Розточчя”, більшості заказників і заповідних урочищ. Завдяки старанням професора створені транскордонні біосферні резервати “Східні Карпати”, “Розточчя”, “Західне Полісся”. Для збереження природних умов місцевостей, де відбувались важливі історичні події в для України, професор Степан Стойко обґрунтував потребу створення ландшафтних історичних заповідників, зокрема, етнографічних заповідників на Гуцульщині, Бойківщині, Лемківщині.

Професор Стойко переконаний, що фiлософiя кожної iнтелiгентної людини полягає в творенні добра для свого народу. Обов’язком iнтелiгента вважає підвищенння нацiональної свiдомості українців, а одним із найсвiтлiших у своєму життi – день проголошення Української держави. Професор до цього часу публікує праці в різних виданнях, пише монографії, консультує молодих науковців і викладачів, виступає на наукових конференціях, у пресі.