ВІЙНА В УКРАЇНІ: ПОШТОВХ ДО ПЕРЕОСМИСЛЕННЯНІМЕЦЬКОГО СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА

Анотація

Стаття досліджує трансформаційний вплив війни в Україні на сферу славістики в німецькому
академічному середовищі. Університети Німеччини, традиційно зосереджені на російських студіях, виз-
начили гостру необхідність переоцінки як навчальних програм і підходів до навчання, так і власного
погляду на розвиток славістики. Наукові зустрічі, воркшопи, конференції та семінари, які дуже активно
проводилися в німецькому академічному середовищі впродовж двох років, покликані актуалізувати й
систематизувати здобутки німецької славістики, а також окреслити нові перспективи для її розвитку.
Метою наукової розвідки є окреслення основних аспектів, які визначені пріоритетними для розвит-
ку славістики академічним середовищем Німеччини та прослідкувати, які зміни у розвитку славістичних
студій відображені у відкритих платформах інформування, зокрема на сайтах університетів. Крім того,
окрема увага присвячена змінам, які торкнулися українських студій після повномасштабного вторгнення.
Під час спільних зустрічей науковці Німеччини визначили суттєву обмеженість у функціонуванні
славістичних студій, що була сфокусована переважно на російських студіях. Якщо проаналізувати
інформацію, яка подається на сайтах університетів, можна зробити висновки, що російські студії
домінують у всіх напрямах: більшість університетів пропонує вивчення російської мови на курсах, у мов-
них центрах (95.7%), майже всі освітні програми славістів спрямовані на підготовку русистів (96,7%), до
того ж російську мову студенти обирають як педагогічну складову, що дозволяє здобувати кваліфікацію
вчителя (88.7%). Польська й чеська також представлені в університетах, але значно менше; на мовних
курсах: 36.2% – польська, 17,2 % – чеська; в межах освітніх програм: 90% – польська і 70% – чеська; для
здобуття кваліфікації вчителя: 16,7% – польська, 10% – чеська.
Українська мова була недостатньо репрезентована і як мова для вивчення на мовних курсах – 1.7%,
і як мова, що можлива для вивчення як перша/основна, – 2 університети. Для здобуття кваліфікації вчителя
українська мова не пропонувалася й не пропонується, відповідно, в закладах середньої освіти українська
мова неможлива для вивчення ні як мова походження, ні як іноземна мова, хоча окремі ініціативи є.
Після повномасштабного вторгнення ситуація змінилася, українська мова увійшла в переліки
пропозицій для вивчення 12 університетів, крім того, з’явилася можливість викладати не лише українську
мову (на рівні В2 й вище), а й літературу, історію в межах освітніх програм. Щоправда, й дотепер науковці
Німеччини не вбачають можливості запровадження української як компоненту для здобуття кваліфікації
вчителя, попри надзвичайно велику кількість українських дітей у закладах освіти Німеччини. Натомість
пропонується розробити додаткову сертифікаційну програму для вчителів російської на польської мов,
що теж виглядає нереалістично.
Німецькі науковці наголошують на необхідності розширити свої межі, щоб запропонувати
‘повноцінну славістику’ в університетах, але виділяють недостатнє фінансування та відсутність інтересу
абітурієнтів до славістики як основні проблеми.
Ключові слова: Славістика в університетах Німеччини, українські студії в німецьких
університетах, мовні центри, освітні програми зі славістики