ВАСИЛЬ НІМЧУКЯК УКРАЇНСЬКА ЕЛІТАРНА МОВНА ОСОБИСТІСТЬ:ВЕРБАЛЬНІ Й НЕВЕРБАЛЬНІ ПАРАМЕТРИКОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ(на матеріалі спогадів про вченого)

Анотація

У статті запропоновано аналіз дискурсу спогадів про мовну особистість Василя Німчука для
презентації його мовного портрета. Актуалізовано теорію персонального дискурсу, або Я-лінгвістики
і мовної особистости.  Для лінгвоперсони В. Німчука характерна майстерність у моделюванні позитивних
комунікативних ситуацій, уміння створювати теплу атмосферу спілкування, повсякчасно виявляти
толерантність і принциповість, доброзичливий тон розмови, активне використання рідного діалекту
в повсякденній комунікації, дотепність, спроможність моделювати гумор, іскрометно жартувати, до-
тримуватися національних форм мовленнєвого етикету. Учений мав власні слова-фаворити, улюблені
дискурсивні слова й вирази. Він часто вживав демінутивні форми. В. Німчук умів трансформувати
прецедентні висловлювання відповідно до ситуації. Знав багато анекдотів, зразків закарпатського фоль-
клору. Його називають майстром вишуканих тостів. Лінгвоперсона професора ілюструє полілінгвізм. Він
володів десятьма мовами, крім української і російської, ще такими слов’янськими, як сербська, чеська,
церковнослов’янська, а також низкою неслов’янських мов, зокрема англійською, іспанською, німецькою,
румунською, угорською. Невербальна поведінка науковця характеризується особливим поглядом,
унікальним виразом очей, неповторним тембром голосу, м’якістю інтонацій, унікальною посмішкою,
своєрідною манерою слухання. Учений мав талант до співу: володів мелодійним альтом. Його виокрем-
лювало серед інших високе чоло. До типових жестів професора відносять піднятий угору вказівний па-
лець лівої руки як наголошення на важливості викладеної інформації.
Ключові слова: Василь Німчук, вишукана мовна особистість, вербальний і невербальний вимір,
дискурс, комунікативна компетенція, мовний портрет, спогади.