МОВНИЙ ПОРТРЕТ КИЄВА У СПРИЙНЯТТІУКРАЇНСЬКИХ ТА ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ (2018–2022 рр.)

Анотація

У статті проаналізовано результати мовного спостереження й опитувань українських та іно-
земних студентів КНУ імені Тараса Шевченка, проведених у 2018, 2019, 2022 рр. з метою з’ясувати,
наскільки білінгвальне мовне середовище Києва є сприятливим для практикування української мови іно-
земцями, що її вивчають (загальна кількість опрацьованих анкет – 142). Простежено зміни в усвідомленні
громадянами України ролі державної мови, розширенні сфери її використання в результаті дії закону
«Про забезпечення функціонування української мови як державної» та під впливом сучасних суспільно-
політичних подій (повномасштабне російське вторгнення в лютому 2022 р.). Із залученням даних загаль-
нонаціональних та локальних опитувань зроблено висновок про збільшення частки української мови в
офіційній комунікації, сфері обслуговування, інформаційному просторі та досить повільний темп перехо-
ду на державну мову в побутовому спілкуванні. Окреслено моделі мовної поведінки студентської молоді
Києва, що вживає у спілкуванні російську. Спостережено мовний розрив між поколіннями батьків і дітей
(спілкування молоді з батьками російською, а з друзями та в публічному просторі – українською). Сучас-
не мовне середовище Києва схарактеризоване як недостатньо комфортне для інокомунікантів, оскільки
вони часто змушені просити про спілкування українською, пояснювати, що не розуміють російської.
У зв’язку з відносно далекою перспективою переважної українськомовності комунікативного простору
України в цілому та Києва зокрема білінгвізм визначено як негативний фактор для мотивації та успішнос-
ті навчання іноземців української мови, який обов’язково необхідно враховувати лінгводидактам під час
розроблення відповідних навчальних програм та створення навчальної текстотеки.
Ключові слова: українська мова як іноземна, українська мова як державна, білінгвізм, навчання
української мови як іноземної, мовне середовище.