АРХІТЕКТОНІКО-МОВЛЕННЄВІ ФОРМИ
У ДРАМАХШЕКСПІРА

Vira Nikonova

Анотація


У статті розглядаються діалоги і монологи у драмах Шекспіра, їхні типи та
структурно-синтаксична і комунікативно-семантична організація; основним крите-
рієм при розмежуванні діалогу і монологу приймається ознака комунікативності.
Архітектоніко-мовленнєві форми у драматичних творах Шекспіра є специфічними за
своєю структурою (перевага реплік монологічного характеру над діалогічними),
змістом (вони є засобом як розвитку драматичної дії, так і зображення характерів) і
комунікативною спрямованістю (двоадресатність і трисуб’єктність мовленнєвого
акту). Специфіка сценічної мови персонажів у драмах Шекспіра (їх багатослівність та
відвертість) пояснюється умовностями жанру драми та особливостями театру
англійського Відродження.
Ключові слова: текст драматичного твору, архітектоніко-мовленнєві форми,
діалог, монолог.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2009.121.504

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.