Українські колядки в дослідженні Олени Пчілки

Анотація

Так склалося, що основна фольклористична праця Олени Пчілки (О. Косач) "Українські колядки", опублікована у чотирьох номерах журналу "Киевская старина" за 1903 рік, ще дотепер практично невідома сучасній науці. Зрозуміло, що окремі вчені у своїх до­слі­дже­н­нях українських колядок час від часу згадували прізвище матері Лесі Українки, але чи не всі вони перебували під магічним враженням різко нега­тив­ної рецензії визначного українського фольклориста В. Гнатюка в "Записках НТШ" за 1904 рік, котрий виділив кілька головних, на його думку, недоліків праці. Найбільш суттєвою з них, за В. Гнатюком, є те, що Оле­на Пчілка не бачить різниці між фольк­лор­ними колядками і церковними колядами. Гнатюк при цьому зазначав, що "у нас знає її (себто різницю.– О.М.) майже кождий селянин, на­зи­ваючи штуч­ні пісні, співа­ні переважно в церкві і зложені на теми різдва Хрис­то­во­го <…> – ко­ля­да­ми, а народ­ні пісні, не співані ніколи в церкві, лише попід вікнами <…> – коляд­ка­ми, щед­­рівками…". Другою "важною хибою", на думку фольк­ло­риста, є негативне ставлен­ня дослідниці до порівняльного методу. Разом з тим уже саме ім’я Олени Пчілки та наукова серйозність її дослідження мали б змусити фольклористів з належною увагою поставитися до цієї праці, яка є етап­ною у дослідженнях поетики цього унікального жанру.