"Гуцульщина" Володимира Шухевича в оцінці Івана Франка

Анотація

Для широкого кола науковців рецензія Івана Франка на три частини "Гуцульщини" Володмира Шухе­ви­ча тривалий час залишалася маловідомою. Опублікована німецькою мовою в авст­рій­сько­му народознавчому журна­лі "Zeitschrift für öster­reichische Volkskunde" ("Часопис авст­рій­сько­го народознавства") ще у 1902 ро­ці, вона з того часу більш ніде не передрукову­ва­ла­ся. Не увійшла ні до книги "Іван Франко. Вибра­ні статті про народну творчість" (Київ, 1955), ні до збірки праць уче­но­го, писаних німець­кою мо­вою, "Ivan Franko. Beiträge zur Ge­schich­te und Kultur der Ukrai­ne. Aus­ge­wähl­te deu­tsche Schrif­ten der revolutionären Demo­kra­­ten. 1882-1915" (Berlin, 1963), ні до зібран­ня тво­рів І. Фран­ка у 50 томах. Уперше в україн­сько­му пе­ре­кладі (до­сить недо­с­ко­­налому) рецен­зія з’явилася лише у 1992 році в "Записках НТШ". При­­чина того, чому рецензію за радянських часів так упер­то не помічали чи то – не хотіли помічати, бу­ла та ж сама, чому забороняли і не пе­ре­видавали й саму "Гу­цуль­щину". Усе через те, що ав­тор монографії – Володимир Шу­хе­вич – доводився дідусем генералові Української по­встанської армії Романові Шухевичу (Тарасу Чупринці). З огляду на важливість змісту цієї маловідомої сучасному читачеві Франкової ре­цен­зії, цінність й актуальність висловлених у ній міркувань ученого про методо­ло­гію етно­гра­фіч­но-фольклористичних досліджень вважаємо доцільним навести названу ре­цен­­зію у точні­шо­му українському перекладі, ніж це було зроблено в публікації в "Записках НТШ".