Два міфологічні божества у поліських епіталамах: Тур і Красная Пані
Анотація
"Ведемо тура з ложа" – інтригуючий початок поліської весільної пісні, що супроводжувала постільний обряд молодих. У стародавній Греції такі пісні називали епіталамами, у нас їх інколи іменують коморними, оскільки вони пов’язані з коморним ритуалом як одним з найважливіших етапів весілля, адже тільки акт дефлорації на шлюбному ложі свідчив про дійсність шлюбу. Цей акт вважався священним, в уяві язичників при ньому були присутні міфологічні боги. Коморний ритуал і супровідні пісні вивчені слабо. Давні фольклористи здебільшого замовчували все, що стосувалося до "ламання калини" (фольклорний синонім терміна "дефлорація") з надмірної сором’язливості, ще більш пуристичною була цензура. У вивченні цього питання зробили дещо Хведір Вовк, Михайло Грушевський, до його студій закликали Іван Франко, Володимир Гнатюк. Українське весілля взагалі М. Грушевський трактував як "архів старожитностей", як фонограму "одшедших поколінь", надто ж містерія "комори" – це віконце у нашу праісторію. На брак матеріалів, які мають фалічний характер, скаржився Хведір Вовк: "На жаль, наша українська етнографія майже не має потрібних матеріалів для вивчення цієї частини весільних звичаїв, хоч якраз ця частина дуже важлива і вивчення її могло б кинути світло на найстародавніші та найцікавіші риси культу й звичаїв у примітивних слов’янських народів і дати пояснення фактам, що й досі зостаються для нас незрозумілими". Керуючись переконанням, що у фольклористиці, як і в медичній науці, немає нічого сороміцького (як кажуть у народі, "слова з пісні не викинеш"), я й хочу тут на базі мого власного й студентського польового матеріалу дещо по-новому висвітлити дві згадані у заголовку цієї статті міфологічні постаті з пантеону язичницьких богів, що був багатшим від того, який "державною броною" прагнув забезпечити від забуття Володимир Великий.
Повний текст:
PDFDOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpl.1999.27.7561
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.