УЯВЛЕННЯ ЛУЖИЦЬКИХ СЕРБІВ ПРО ЧАС ТА ПРОСТІР ЯК ПРО ДВІ ВАЖЛИВІ КАТЕГОРІЇ ЛЮДСЬКОЇ СВІДОМОСТІ НА МАТЕРІАЛІ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Анотація

У статті розглянуто рецепцію лужицькими сербами двох основних категорій
людського буття – “часу” та “простору” через призму фразеології. Зроблено
спробу аналізу фразеологічих одиниць верхньолужицької мови, у яких
представлено основні характеристики названих вище онтологічних категорій.
Зроблено акцент на самобутність верхньолужицької фразеологічної картини світу
та особливості метафоризації у фразеології понять “час” та “простір”. Статтю
написано на матеріалі сучасних даних верхньолужицької фразеографії.
Ключові слова: фразеологія, фразеологічна картина світу, час, простір,
свідомість, мовна метафора.