ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ТРАНЗИТНІСТЬ ЯК ПОШУК АРХЕТИПНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В КАЗЦІ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА «ЧОТИРИ СЕСТРИ»

Анотація

Запропонована розвідка є спробою постколоніального прочитання однієї з
казок Валерія Шевчука. Зроблено спробу розглянути проблему пограниччя через
проявлення архетипноcті художнього мислення письменника та аналіз властивих
колоніальній свідомості амбівалентностей (свій/чужий, володар/служка, метрополія/
периферія й т. і.). Завдяки концепту «екзистенційна транзитність» проаналізовано
казкові образи, які репрезентують «розбиту» архетипну цілісність і дають змогу
дешифрувати буттєву модель авторської концепції В. Шевчука: віднова архетипної
ідентичності з мільйонів відламків, що, між іншим, зумовлює терапевтичну функцію
казок цього письменника.
Ключові слова: «поневолювальний» (колоніальний) дискурс, постколоніальна
літературна традиція, «подвійна свідомість», мімікрія, архетипна ідентичність,
архетипність художнього мислення письменника, межі автентичного (внутрішнього)
етосу, екзистенційна транзитність, «екзистенційне свічадо».