ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Yaroslav Galadzhun, Ihor Muts, Roman Petryshyn, Zinoviy Yaremko

Анотація


Формування безпекових компетентностей у здобувачів вищої освіти через підвищення рівня усвідомлення небезпечності чинників навколишнього середовища є актуальним завданням підготовки фахівців як в умовах воєнного стану, так і у післявоєнний період.

За результатами двох соціологічних опитувань, проведених у грудні 2020 року та у грудні 2022 року, виявлено, що в умовах воєнного стану оцінювання молоддю небезпечних чинників навколишнього середовища є одностайнішим порівняно з довоєнним періодом і, відповідно, уточнений показник усвідомлення небезпечності чинників середовища є дещо вищим. Постійні загрози безпеці молодих людей, спричинені воєнними діями, консолідували їхню мотивацію щодо підвищення рівня усвідомлення небезпечних чинників у повсякденному житті. Аналіз результатів статистичного оцінювання рівня усвідомлення молоддю небезпек сучасного урбанізованого середовища свідчить про певні зміни, які закономірно випливають із реального стану країни в умовах війни. Війна як один із небезпечних чинників сучасного середовища отримала очікувано найвищий показник усвідомлення небезпечності чинників і одночасно найвищий рівень одностайності в його оцінюванні. Водночас коронавірусна хвороба COVID–19 хоч і усвідомлена як один із найнебезпечніших чинників, проте одностайність цього оцінювання є значно нижчою. З’ясовано, що найнебезпечніші та найбезпечніші чинники усвідомлюються одностайніше.

Загалом поведінка людини залежить від сукупності наявних небезпечних чинників та їхнього адекватного усвідомлення. Викривлення усвідомлення небезпечності окремих чинників понижуватиме рівень безпеки особи. Тому важливим моментом у формуванні безпекових компетентностей у здобувачів вищої освіти є збалансоване і адекватне усвідомлення небезпечних чинників навколишнього середовища.

Подальше вдосконалення підходів до формування безпекових компетентностей під час навчання у закладах вищої освіти в таких умовах безсумнівно є актуальним у контексті підвищення ефективності освітнього процесу у післявоєнний час.

Ключові слова: безпекові компетентності, рівень небезпечності чинника, усвідомлення небезпеки, ризик-орієнтований підхід, оцінювання.


Повний текст:

PDF

Посилання


  1. Безпека людини. Особливості та можливості впровадження в Україні / за ред. О. Міхеєвої, С. Олійник. Київ : Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, 2021. 106 с. URL: https://ua.boell.org/uk/2021/12/09/bezpeka-lyudyny-osoblyvosti-ta-mozhlyvosti-vprovadzhennya-v-ukrayini.
  2. Воротнюк М., Сушко О. Людська безпека як імператив сучасної епохи: переніс фокусу з держави на людину. Київ : Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, 2010. 16 с. URL: https://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/07749.pdf.
  3. Галаджун Я., Муць І., Петришин Р., Яремко З. Особливості вивчення безпекових дисциплін у кризових ситуаціях. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2023. Вип. 39. С. 25–40. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2023.39.12031.
  4. Дзьобань О., Мануйлов Є. Проблема безпеки у ранніх формах її усвідомлення. Вісник КНТЕУ. 2016, № 2. С. 40–52. URL: http://visnik.knute.edu.ua/files/2016/02/5.pdf.
  5. Древаль Ю. Д. Безпека особистості у конфліктному соціумі. Державне будівництво. 2013. Вип. 1. С. 1–9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2013_1_4.
  6. Оцінка впливу COVID–19 на стабільність та мирне врегулювання в Україні. Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Центр політичної соціології. URL: https://dif.org.ua/article/na-pochatku-delti-shcho-ukraintsi-dumayut--pro-epidemiyu-koronavirusu-ta-chogo-ochikuyut-vid-sistemi-okhoroni-zdorovya.
  7. Питання безпеки людини в контексті реформування безпекового сектору країн Східної Європи / за заг. ред. М. Хилька, О. Титарчука. Київ : Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, 2017. 68 с. URL: http://fes.kiev.ua/n/cms/fileadmin/upload2/13421.pdf.
  8. Покалюк В. Теоретичні засади навчання безпеки життєдіяльності в закладах освіти України. Педагогіка безпеки. 2019. Т. 4, № 2. С. 97–103. DOI: https://doi.org/10.31649/2524-1079-2019-4-2-097-103.
  9. Поліщук О., Віштак І., Абрамович В. Критичне мислення як спосіб підвищення ефективності навчального процесу під час вивчення безпекових дисциплін. Педагогіка безпеки. 2023. Т. 5, № 2. С. 82–87. DOI: https://doi.org/10.31649/2524-1079-2020-5-2-082-087.
  10. Тихий В. П. Безпека людини: поняття, правове забезпечення, значення, види. Вісник національної академії правових наук України. 2016. № 2 (85). С. 31–46. URL: http://visnyk.kh.ua/web/uploads/journals_ pdf/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_2_2016.pdf.
  11. Цюман Т., Нагула О. Психологічна формула безпеки як концептуальна основа формування навичок безпечної поведінки особистості. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2021. Т. 35, № 1. С. 94–100. DOI: https://doi.org/10.28925/2311-2409.2021.3513.
  12. Яремко З. М., Галаджун Я. В., Муць І. Р., Петришин Р. С. Зелінський А. В. Статистичне оцінювання рівня усвідомлення небезпек сучасного урбанізованого середовища. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2016. Вип. 10. С. 145–155. URL: https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/12/visnuk_verstka-2016.pdf.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2024.40.12242

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.