КОНЦЕПЦІЯ ПОТУЖНИХ ЗНАНЬ І ГЕОГРАФІЧНА ОСВІТА У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Mariia Lavruk

Анотація


Проаналізовано нові концептуально-методичні тенденції в шкільній географії у країнах з оптимальними навчальними моделями цього предмета з метою урахування їхнього досвіду в контексті завдань Нової української школи. Зʼясовано зміст і особливості концепції «потужних знань з географії» «powerful knowledge of geography», які можуть модернізувати зміст шкільної географії, підняти її інтелектуальний престиж і життєву актуальність. Потужними вважають такі знання, які забезпечують нові способи мислення про світ і здатні змінити стосунки молоді з навколишнім середовищем; дають школярам потужні способи аналізу, пояснення та розуміння; сприяють формуванню критичного і незалежого мислення, розвивають географічне міркування про те, як знання створюються, перевіряються та оцінюються; дають змогу молоді стежити за дискусіями з важливих місцевих, національних та глобальних проблем та брати участь у них;  сприяють розумінню чинників різноманітності світу.

У розробленні програм з географії для Нової української школи потрібно брати до уваги такі прогресивні риси сучасних навчальних програм з географії, за якими навчаються школярі Англії, Німеччини, Фінляндії, Японії, Сінгапуру, Австралії: 1) загальногеографічний (поєднання фізичної і соціальної географії) та міждисципплінарний підхід до пізнання геопросторових явищ, обʼєктів, процесів на всіх етапах навчання; 2) акцент на способи взаємодії людини з довкіллям і результати цієї взаємодії; географія культурних ландшафтів, географія для сталого розвитку; 3) вивчення в одному курсі територіальних обʼєктів різного масштабу (від локального до глобального) як демонстрацію географічних горизонтальних і вертикальних причинно-наслідкових звʼязків; 4) географічне критичне мислення як результат навчання; 5) опанування геоінформаційних технологій як ресурсу для життєдіяльності і розвитку; 6) спостереження і польові дослідження як важливу складову предметної компетентності.

Ключові слова: дидактика географії, концепція  потужних географічних знань, географія у Новій українській школі.


Повний текст:

PDF

Посилання


  1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392 [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF#Text
  2. Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898 [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text
  3. Географія 6–9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2020/geografiya-6-9-14.07.2017.pdf
  4. Вішнікіна Л. П. Компетентнісне навчання географії в основній школі [Текст] : монографія. Полтава : ТОВ «АСМІ», 2017. 407 с.
  5. Гільберг Т. Г. Компетентнісний підхід у формуванні змісту шкільних курсів географії профільної школи [Електронний ресурс]. Хмельницький обл. ін.-т післядипломної пед. освіти, Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. Режим доступу : http://uadocs.exdat.com/docs2/index-577803.html
  6. Концепція навчання географії України в основній та старшій школі / за заг. ред. д-ра пед. наук О. М. Топузова та канд. пед. наук О. Ф. Надтоки. Київ : ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. 56 с.
  7. Кравцова І. Географія в контексті Нової української школи // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії, 2021, № 33, с. 24–29.
  8. Науменко С. О. Технології оцінювання географічної компетентності учнів основної та старшої школи (результати анкетування вчителів) // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2013, № 5 (31), с. 153–162.
  9. Свір Н. В. Науково-педагогічний проєкт «Інтелект України»: особливості викладання географії у 9 класі / Проблеми безперервної географічної освіти і картографії, 2021, № 32, с. 64–71.
  10. Bustin R. Geography Educationʼs Potential and the Capability Approach : GeoCapabilities and Schools, 2019, DOI : 10.1007/978-3-030-25642-5
  11. Bustin R. & Lambert D., Tani S. The development of GeoCapabilities : reflections, and the spread of an idea. International Research in Geographical and Environmental Education, 2020, 29. URL : https ://doi.org/10.1080/10382046.2020.1749773
  12. Catling S. & Martin F. (2011). Contesting powerful knowledge: the primary geography curriculum as an articulation between academic and children’s (ethno-) geographies. The Curriculum Journal, 2011, 22, 317–335.
  13. Huckle J. Powerful geographical knowledge is critical knowledge underpinned by critical realism. International Research in Geographical and Environmental Education, 2017. Advance online publication. URL : https ://doi.org/10.1080/10382046.2017.1366203
  14. Krause U., Béneker T. Geography textbook tasks fostering thinking skills for the acquisition of powerful knowledge. International Research in Geographical and Environmental Education, 2022, 31. URL : https ://doi.org/10.1080/10382046.2021.1885248
  15. Lambert D. Curriculum thinking, “capabilities” and the place of geographical knowledge in schools. Syakaika Kenkyu. Journal of Educational Research on Social Studies, 2014, 81, 1–11.
  16. Maude A. What is Powerful Knowledge and Can It Be Found in the Australian Geography Curriculum? Geographical Education, 2015, 28, 18–26. URL : https ://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1085994.pdf
  17. Maude A. Geography and powerful knowledge: a contribution to the debate. International Research in Geographical and Environmental Education, 2018, 27(2), 179–190.
  18. Slater F. & Graves N. Editorial: Geography and powerful knowledge. International Research in Geographical and Environmental Education, 2016, 25(3), 189–192.
  19. Uhlenwinkel A., Béneker T., Bladh G., Tani S. & Lambert D. (2016). GeoCapabilities1 and curriculum leadership: balancing the priorities of aim-based and knowledge-led curriculum thinking in schools. International Research in Geographical and Environmental Education, 2016, 26(4), 327–341.
  20. Virranmäki Е., Valta-Hulkkonen K, Rusanen J. (2019). Powerful knowledge and the significance of teaching geography for in-service upper secondary teachers – a case study from Northern Finland. International Research in Geographical and Environmental Education, 2019. URL : https ://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/10382046.2018.1561637
  21. Young M. Educational policies for a knowledge society: reflections from a sociology of knowledge perspective. Keynote Lecture held at the GOETE (Governance of Educational Trajectories in Europe) kick-off meeting, Tubingen, 29 January, 2010. URL : http ://www.goete.eu/news/events/101-reflection-keynote-lecture-at-the-goete-kick-off-meeting-by-michael-young
  22. Young M., Lambert D., Roberts C. & Roberts M. Knowledge and the future school: curriculum and social justice. London : Bloomsbury Academic, 2014, р. 74–75.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2022.36.11559

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.