НАСТУПНІСТЬ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ: КОНКРЕТИЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНОГО ПОЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Систематизовано предметну сферу дослідження наступності дошкільної та початкової освіти. Доведено актуальність вивчення її засадничих питань з урахуванням особистісно орієнтованої моделі освітнього процесу, в якій підтримується потреба дитини бути суб’єктом життєздійснення. Акцентовано на диференціації понять «готовність до навчання в школі» та «готовність до школи». Відповідно, проаналізовано зміст категорій «дошкільна зрілість» і «шкільна зрілість» та визначено поняттєві групи, що їх репрезентують. Констатовано, що дошкільна зрілість увиразнює психологічний портрет дитини наприкінці старшого дошкільного віку, у якому сукупно репрезентовано показники навченості, а також компетентності, набуті в дитячих видах активності. Обґрунтовано використання концепту «шкільна зрілість» щодо готовності до школи загалом, де актуалізується, з одного боку, уміння дитини вчитися, її здатність бути ініціативною, самостійною, а з іншого – підвищується увага до її готовності реалізовувати власні ресурси, особистісний потенціал в освітньому середовищі. Застосування холістичного підходу уможливило розгляд готовності до школи в психологічному, соціокультурному, освітньому та предметно-середовищному аспектах. Для ґрунтовного осмислення педагогами можливостей оптимізації освітньої ситуації дитини, що перебуває в перехідному періоді з дошкільного у молодший шкільний вік, виокремлено базові ідеї. Вони увиразнюють зміст готовності школи до організації співдії з дитиною шестирічного віку; пріоритетні завдання початкової школи у контексті наступності дошкільної та початкової освіти, центром якої визнано дитину як суб’єкта освітнього процесу; сприяння забезпеченню якості освіти в ситуації переходу дитини з закладу дошкільної освіти в початкову школу.

Ключові слова: наступність, готовність до навчання в школі, готовність до школи, дошкільна та шкільна зрілість, навченість, научуваність, ідея, холістичний підхід.