НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ТАНЦІВ У ГАЛИЧИНІ (1919-1939 рр.)

Анотація

Статтю присвячено особливостям організації навчання дітей та молоді українських народних танців у Галичині в період 1919–1939 рр. Відмічено, що з огляду на історичні передумови та суспільно-політичну ситуацію вивчення зразків народної хореографії було засобом національно-патріотичного виховання, культурного розвитку галичан. Виявлено, що інтерес до народного танцю відродився під впливом виконавської майстерності та педагогічної діяльності Василя Авраменка. Хореограф систематизував теорію та практику вивчення народних танців, відкрив першу рухому школу українських національних танців, яка працювала по різних містах Галичини. Акцентовано на провідній ролі культурно-освітніх, просвітницьких, спортивних товариств та організацій у справі популяризації серед дітей і молоді мистецтва народного танцю. Зʼясовано, що народні танці розучувались на курсах або в гуртках при товаристві «Просвіта», «Українська Захоронка», гімнастичному товаристві «Сокіл», «Луг», в позаурочний час у школах товариства «Рідна школа». Зазначено, що діти та молодь на різноманітних святах, концертах виконували народні українські танці, танцювальні постановки за народними мотивами в інтерпретації Василя Авраменка, Оксани Суховерської, Володимира Терлецького, Ярослава Булки, Петра Лазорищака та інших хореографів, учителів-інструкторів. Найпопулярнішими народними танцями, які вивчали діти та молодь, були: «Коломийка», «Аркан», «Катерина», «Чумак», «Козачок», «Гопак», «Журавель». Вони виконувались соло, парами або гуртом. Не зважаючи на те, що наука танцю не була систематичною і тривалою, не було чіткої методики навчання народній хореографії, в учнів розвивались чуття ритму і гармонії, танцювальність, граційність, пластичність, артистизм. Це підтверджують численні схвальні відгуки в тогочасній пресі про виступи юних танцюристів.

Ключові слова: народний танець, курси народних танців, культурно-просвітницькі організації, молодіжні товариства.