ГЛЯДАЦЬКИЙ ФІДБЕК ЯК ЕЛЕМЕНТ ПАРАСОЦІАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ З ЕКРАННИМИ МЕДІА-ПЕРСОНАМИ

Kateryna Syvash

Анотація


Парасоціальна комунікація визначається як ілюзорна та одностороння взаємодія глядача та медіа-персони, що є аналогом міжособистісного зв’язку. Серед класичних медіа телебачення має найбільший потенціал до такої взаємодії через поєднання аудіо та візуального ряду і широку палітру телевізійного наповнення – від випусків новин до талант-шоу. Реакція глядачів на цей продукт може розглядатися як визначальний елемент парасоціальності та безпосередньо впливати на популярність тієї чи іншої медіа-персони та рейтинги телеканалу. У статті ми розглянемо фідбек як частину парасоціальної комунікації та опишемо способи його вираження у часи медійних трансформацій.

Ключові слова: парасоціальна комунікація; зворотний зв’язок; фідбек; медіа-персона; глядач.


Повний текст:

PDF

Посилання


Ballantine, P. W., & Martin, B. A. (2005), «Forming parasocial relationships in online communities», ACR North American Advances, vol. 32, pp. 197-202.

Berryman, R., & Kavka, M. (2017), «I Guess A Lot of People See Me as a Big Sister or a Friend»: the role of intimacy in the celebrification of beauty vloggers”, Journal of Gender Studies, vol. 26 (3), pp. 307-320.

Brown, W. J. (2015), «Examining four processes of audience involvement with media personae: Transportation, parasocial interaction, identification, and worship», Communication Theory, vol. 25(3), pp. 259-283.

Chung, S., & Cho, H. (2017), «Fostering parasocial relationships with celebrities on so­cial media: Implications for celebrity endorsement», Psychology & Marketing, vol. 34 (4), pp. 481-495.

Dibble, J. L., Hartmann, T., & Rosaen, S. F. (2016), «Parasocial interaction and parasocial relationship: Conceptual clarification and a critical assessment of measures», Human Communication Research, vol. 42 (1), pp. 21-44.

Frobenius, M. (2011), «Beginning a monologue: The opening sequence of video blogs», Journal of Pragmatics, vol. 43(3), pp. 814-827.

Giles, D. (2012), «Parasocial relationships: Current Directions in theory and method», Bilandzic, H, Patriarche, G and Traudt, P, J [eds] The social use of media: cultural and social scientific perspectives on audience research. pp. 161-176.

Horton, D., & Richard Wohl, R. (1956), «Mass communication and para-social interaction: Observations on intimacy at a distance», Psychiatry, vol. 19(3), pp. 215-229.

Hwang, K., & Zhang, Q. (2018), «Influence of parasocial relationship between digital ce­lebrities and their followers on followers’ purchase and electronic word-of-mouth in­ten­tions, and persuasion knowledge», Computers in Human Behavior, vol. 87, pp. 155-173.

Jin, S. A. A., & Park, N. (2009), «Parasocial interaction with my avatar: Effects of interdependent self-construal and the mediating role of self-presence in an avatar-based console game, Wii», CyberPsychology & Behavior, vol. 12(6), pp. 723-727.

Labrecque, L. I. (2014), «Fostering consumer–brand relationships in social media environments: The role of parasocial interaction», Journal of interactive marketing, vol. 28(2), pp. 134-148.

Livingstone, S. (1998), Relationships between media and audiences: prospects for audience reception studies, Routledge, pp. 237-255.

Portes, A. (1998), «Social capital: Its origins and applications in modern sociology», Annual review of sociology, vol. 24 (1), pp. 1-24.

Quintero Johnson, J. M., & Patnoe-Woodley, P. D. (2016), «Exploring the influence of parasocial relationships and experiences on radio listeners’ consumer behaviors», Communication Research Reports, vol. 33(1), pp. 40-46.

Rubin, A. M., & Perse, E. M. (1987), «Audience activity and television news gratifi­cations», Communication research, vol. 14(1), pp. 58-84.

Reeves, B., & Nass, C. I. (1996), The media equation: How people treat computers, television, and new media like real people and places. Cambridge university press.

Rubin, A. M., Perse, E. M., & Powell, R. A. (1985), «Loneliness, parasocial interaction, and local television news viewing», Human communication research, vol. 12(2), pp. 155-180.

Sood, S., & Rogers, E. M. (2000), «Dimensions of parasocial interaction by letter-writers to a popular entertainment-education soap opera in India», Journal of Broadcasting & Electronic Media, vol. 44(3), pp. 386-414.

Stever, G. S. (2017), «Parasocial theory: Concepts and measures», The International Encyclopedia of Media Effects, pp. 1-12.

Tian, Q., & Hoffner, C. A. (2010), «Parasocial interaction with liked, neutral, and disliked characters on a popular TV series», Mass Communication and Society, vol. 13(3), pp. 250-269.

Xiang, L., Zheng, X., Lee, M. K., & Zhao, D. (2016), «Exploring consumers’ impulse buying behavior on social commerce platform: The role of parasocial interaction», International journal of information management, vol. 36 (3), pp. 333-347.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2021.49.11062

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.