ОСОБЛИВОСТІ РОЗМНОЖЕННЯ ЛАВАНДИ ВУЗЬКОЛИСТОЇ (LAVANDULA ANGUSTIFOLIA MILL., LAMIACEAE) У БОТАНІЧНОМУ САДУ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
Анотація
У статті подано особливості насіннєвого та вегетативного розмноження лаванди вузьколистої (Lavandula angustifolia) у Ботанічному саду Львівського національного університету імені Івана Франка. Дослідження показали, що для насінин лаванди необхідний довгий період дозрівання зародка. Вони мають високу схожість через рік після зберігання. Саме тому насіннєве розмноження цієї рослини у природі не відбувається, вид безпечний для аборигенної флори. Чим більший термін зберігання насіння лаванди вузьколистої, тим показники його схожості й енергії проростання зменшуються. Після 10 років зберігання насіння втрачає здатність до проростання. Досліджували можливість розмноження лаванди вузьколистої здерев’янілими живцями. Використовували стимулятори ризогенезу «Корневін», рекомендований для декоративних культур (речовина ІІІ класу небезпеки) і сік рослини Aloe vera (природна речовина). З’ясували, що осіннє живцювання лаванди не потребує хімічної стимуляції. Сік A. vera може бути ефективним стимулятором для розвитку живців лаванди на ранніх етапах онтогенезу. L. angustifolia належить до зимозелених рослин. У кліматичних умовах м. Львів листки на рослині перезимовують, але навесні низові листки не є життєздатними, а верхівкові листки успішно витримують несприятливі температури. Досліджували вміст розчинних цукрів і проліну як можливих кріопротекторів у листках рослин лаванди наприкінці жовтня. З’ясували, що немає різниці за вмістом вільних цукрів між верхівковими і низовими листками лаванди вузьколистої. Показали, що вміст проліну у верхівкових листках є у 8 разів вищий, ніж у низових. Очевидно, пролін є одним із кріопротекторів, що забезпечує їхнє виживання (зимозеленість) у кліматичних умовах м. Львова. Лаванда вузьколиста є перспективним видом для вирощування в умовах підвищення середньорічних температур на Заході України. Тут вона проходить повний цикл розвитку, цвіте, плодоносить і не вимерзає. Лаванда добре розмножується здерев’янілими живцями без додаткових матеріальних витрат. Рослину можна використовувати у декоративному садівництві – цвітіння розпочинається у другій декаді червня і триває майже 50 днів. Водночас вона не становить загрози для аборигенної флори як інвазійний вид.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Artiukh S. N., Nenko N. Y., Krasova N. H. Dynamyka belkov y prolyna v pobehakh sortov yablony po raznym komponentam zymostoikosty // Plodovodstvo y vynohradarstvo yuha Rossyy. 2014. № 25. S. 42–50.
Balabak A. F. Korenevlasne rozmnozhennia maloposhyrenykh plodovykh i yahidnykh kultur. Uman: Operatyvna polihrafiia, 2003. 109 s.
Biolohichno aktyvni rechovyny v roslynnytstvi / Z.M. Hrytsaienko, S.P. Ponomarenko. K.: ZAT „Nichlava”, 2008. 352 s.
Buhaenko L. A. Nauchnoe obosnovanye osnovnykh napravlenyi razvytyia ahropromyshlennoho kompleksa Kryma v uslovyiakh rynochnoho proyzvodstva. Symferopol: Tavryia, 2004. S. 64–79.
Horbunova E. O. Byolohycheskye osobennosty lavandy uzkolystnoi pry yntroduktsyy v Podmoskove: dys. … kand. byol. nauk: 03.00.05. M., 1996. 159 s.
Derkach M. P., Humetskyi R. Ia. Kurs variatsiinoi statystyky. K.: Vyshcha shkola, 1977. 208 s.
DSTU 2240-93. Nasinnia silskohospodarskykh kultur. Sortovi ta posivni yakosti. Tekhnichni umovy. K.: Derzhstandart Ukrainy, 1994. 74 s.
Kolupaiev Yu. Ye. Stresovi reaktsii roslyn (molekuliarno-klitynnyi riven). Kharkiv: KhDU, 2001. 172 s.
Klimat Ukrainy / V.M. Lipinskyi, V.A. Diachuk, V.M. Babichenko. K.: Vyd-vo Raievskoho, 2003. 343 s.
Kletochnye mekhanyzmy adaptatsyy rastenyi k neblahopryiatnym vozdeistvyiam ekolohycheskykh faktorov v estestvennykh uslovyiakh / E.L. Kordium. K.: Naukova dumka, 2003. 277 s.
Kutsela T. M., Kutsela O. Ya. Introduktsiia ta aklimatyzatsiia Lavandula angustifolia Mill. v umovakh dendrolohichnoho parku «Druzhba» // Visn. Prykarpat. nats. un-tu im. V. Stefanyka. Ser. biol. 2008. № 12. S. 47–49.
Musiienko M. M. Fiziolohiia roslyn: pidruchnyk. K.: Fitosotsiotsentr, 2001. 392 s.
Pleshkov B. P. Praktykum po byokhymyy rastenyi. M.: Kolos, 1978. 255 s.
Skybitska M. I., Prokopiv A. I. Formuvannia kolektsii likarskykh roslyn u botanichnomu sadu LNU im. I. Franka // Rol botanichnykh sadiv v zelenomu budivnytstvi mist, kurortnykh ta rekreatsiinykh zon. Odesa: LATSTAR, 2002. S. 127–131.
Skypor O. B., Zolotylov V. A. Zavysymost ukoreniaemosty cherenkov lavandy ot srokov cherenkovanyia y vozrasta materynskykh rastenyi // Nauch. zhurnal KubHAU. № 112 (08). 2015. Rezhym dostupu : http://ej.kubagro.ru/2015/08/pdf/34.pdf
Struk T. V., Yaremko O. Ye., Korchemliuk M. V. ta in. Tendentsii hlobalnoho poteplinnia na Prykarpatti // Ekolohichna bezpeka ta zbalansovane resursokorystuvannia. 2017. № 1. S. 13–20.
Kholodova B. P., Volkov K. S., Kuznetsov V. V. Adaptatsyia k vysokym kontsentratsyiam solei medy y tsynka rastenyi khrustalnoi travky y vozmozhnost ykh yspolzovanyia v tseliakh fytoremedyatsyy // Fyzyolohyia rastenyi. 2005. T. 52. №. 6. S. 848–858.
Yakubovych-Diachkova Y. V. Ahrotsenotycheskye osnovy povyshenyia produktyvnosty lavandy v predhore Kryma: dys. … kand. s.-kh. nauk: 06.01.09. Kherson, 2013. 218 s.
Adgaba Nuru, Ahmad A. Al-Ghamdi, Yilma T. Tena. Floral phenology, nectar secretion dynamics, and honey production potential, of two Lavender Species (Lavandula dentata, and L. pubescens) in Southwestern Saudi Arabia // J. Apic. Sci. Vol. 59. Iss. 2. P. 135–144.
Jylhä K., Fronzek S., Tuomenvirta H., Carter T. R., Ruosteenoja K. Changes in frost, snow and Baltic sea ice by the end of the twenty-first century based on climate model projections for Europe // Climatic Change. 2008. Vol. 86. N 3–4. P. 441–462. https://doi.org/10.1007/s10584-007-9310-z
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2018.79.21
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
