ЗМІНА ВМІСТУ ЗАГАЛЬНИХ ЛІПІДІВ, ГЛІКОГЕНУ І БІЛКА У ТКАНИНАХ ПЛІТКИ RUTILUS RUTILUS, LINNAEUS, 1758 ЗА СУМІСНОЇ ДІЇ ТЕМПЕРАТУРИ ТА МІНЕРАЛІЗАЦІЇ ВОДИ
Анотація
Розглянуто сумісну дію температури та мінералізації води на вміст глікогену, ліпідів і білка, у тканинах плітки Rutilus rutilus, Linnaeus, 1758. За результатами досліджень встановлено, що сумісна дія температури і мінералізації води мають більший ефект впливу на баланс зазначених сполук, ніж їхня окрема дія. Особливо це було характерно для піддослідних груп, які перебували у воді нетипової та підвищеної температури 27–32 °С і низької мінералізації 260 мг/дм3. Показано, що для плітки оптимальними умовами в літній період є температура води 21–23 °С та її мінералізація на рівні 260 мг/дм3.
Було встановлено, що залучення білкових субстратів і глікогену на енергетичні потреби організму сприяли зростанню загального пулу ліпідів за рахунок використання продуктів метаболізму білкового та вуглеводневого обміну. Було показано, що на перших етапах пристосування плітки до помірних температур (25–30 °С) вміст цих сполук або залишається на попередньому рівні, або збільшується залежно від мінералізації води. На другому етапі, коли температура води значно перевищує кліматичні рівні та досягає 27–32 °С, для успішної адаптації до наявних умов необхідні додаткові енерговитрати, вміст запасних речовин і насамперед глікогену, який істотно знижується. Але за зниженої мінералізації води ці процеси потребують меншої кількості витраченої енергії.
Отримані результати можна використати для біомоніторингу водойм, де відмічається перевищення температурного режиму вище кліматичної норми. На основі цього можна буде спрогнозувати зміни, які відбуваються у популяціях цього виду, зокрема, якісного та кількісного складу. Також отримані результати можна використовувати для оцінки фізіологічного стану в умовах глобальних змін клімату і спрогнозувати перебудову у структурі її популяцій.Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Horomosova S. A., Shapyro A. Z. Osnovnye cherty byokhymyy enerhetycheskoho obmena mydyi. M.: Lehkaia y pyshchevaia prom-st, 1984. 120 s.
Hubskyi Yu. M. Biolohichna khimiia. Kyiv;Vinnytsia: Nova knyha, 2007. 191 s.
Yvleva Y. V. Vlyianye temperatury na skorost metabolyzma poikylotermnykh zhyvotnykh // Uspekhy sovrem. byol. 1972. Vyp. 1. S. 134–136.
Koval V. A. Yzmenenyia byokhymycheskykh parametrov karpa pry deistvyy povyshennykh kontsentratsii ammyaka // Bioriznomanittia ta rol tvaryn v ekosystemakh: Materialy V mizhnar. nauk. konf. Dnipropetrovsk: Lira, 2009. S. 113–114.
Kurylo S. M. Osnovni tendentsii bahatorichnykh zmin mineralizatsii vody ta vmistu holovnykh ioniv u richkakh Ukrainy // Hidrokhimiia. Hidrolohiia. Hidroekolohiia. 2016. T. 2. № 41. S. 85–90.
Lukianenko V. Y. Obshchaia ykhtyolohyia. M.: Lehkaia y pyshchevaia prom-st, 1986. 317 s.
Metsler D. Byokhymyia. Khymycheskaia reaktsyia v zhyvoi kletke. M.: Myr, 1980. 488 s.
Potrokhov O. S., Zinkovskyi O. H., Khudiiash Yu. M., Prychepa M. V. Osoblyvosti prystosuvannia ryb do zminy temperatury i mineralizatsii vody za pokaznykamy vmistu tryiodtyroninu, kortyzolu i hliukozy u plazmi krovi // Nauk. zapysky Ternopil. nats. ped. un-tu im. V. Hnatiuka. 2017. T. 1. № 68. S. 89–95.
Potrokhov O. S., Zinkovskyi O. H., Khudiiash Yu. M., Pustovhar V. P. Vplyv pidvyshchenoi solonosti vody na vmist hlikohenu u pechintsi prisnovodnykh ryb // Byoraznoobrazye y ustoichyvoe razvytye: Materyaly Sh nauch.-prakt. konf. (h. Symferopol, 15–19 sentiabria 2014 h.). Symferopol, 2014. S. 286–288.
Praktykum po byokhymyy: ucheb. posob. / pod red. S.E. Severyna, H.A. Solovevoi. M.: Yzd-vo MHU, 1989. 509 s.
Romanenko V. D., Arsan O. M., Solomatyna V. D. Mekhanyzmy temperaturnoi akklymatyzatsyy ryb. K.: Naukova dumka, 1991. 192 s.
Romanenko V. D. ekoloho-fyzyolohycheskye osnovy teplovodnoho rybovodstva. K.: Nauk. dumka, 1983. 140 s.
Serheeva N. R., Lukianenko V. Y. Obshchaia ykhtyolohyia. Krasnodar, 2008. 157 s.
Shulman H. E., Tokarev Yu. N. Funktsyonalnoe raznoobrazye kak vazhnyi faktor sushchestvovanyia byotycheskykh komponentov ekosystem // Morskyi ekolohichnyi zhurnal. 2006. № 1. T. 5. S. 35–56.
Elementy fyzyolohyy y byokhymyy y aktyvnoho obmena u ryb. K.: Naukova dumka, 1978. 204 s.
Abraham J. P. A review of global ocean temperature observations: Implications for ocean heat contentes timates and climate change // Rev. Geophys. 2013. Vol. 51. N 3. P. 450–483. https://doi.org/10.1002/rog.20022
Fokina N., Nemova N., Nemova Z. Fatty acid composition of mussels Mytilus edulis under short term anoxia // Chemistry and physics of lipids. Abstracts from 48th Int. Conf. on the Bioscience of Lipids (Turku, Finland, 4–8 sept. 2007). Turku, 2007. Vol. 149. P. 60.
Michaelidis B., Pallidou A., Vakouftsi R. Effects of anoxia on the extra_ and intracellular acid_base status in the land snail Helix lucorum (L.): lack of evidence for a relationship between pyruvat kinase down_regulation and acid_base status // J. Exp. Biol. 1999. Vol. 202. P. 1667–1675.
Lowry O. H., Rosenberg N. J., Farr A. L., Randall R. J. Protein measurement with the folin phenol reagent // J. Biol. Chem. 1951. Vol. 193. N 1. P. 265–275.
Shcherbak V. I., Zadorozhnaya A. M., Kalenichenko K. P. Phytoplankton Spatial and Temporal Dinamics in the Additional Net of the Kiev Section of the Kanev Reservoir // Hydrobiological J. 2014. Vol. 50. N 3. P. 3–12. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v50.i3.10
Teerijoki H. Fish glucose transporters: molecular cloning and functional characterization // C. Natural and Environmental Sciences. 2002. Vol. 140. P. 75.
Zwaan A., de Wijsman A. Anaerobic metabolism in Bivalvia (Mollusca). Characteristics of anaerobic metabolism // Comp. Biochem. Physiol. 1976. 54 B. P. 313–324.
Zwaan A. de. Mathien A. Cellular energy metabolism in the Mytilidae – an overview. The mussel Mytilus ecology, physiology, genetics and culture. Elsevier, Amsterdam, 1992. P. 143–155.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2018.79.11
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.