СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ МОХОВИХ ДЕРНИН НА ТЕХНОГЕННО ЗМІНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО ГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Анотація
Встановлено структурні та функціональні особливості бріофітів із різною життєвою формою залежно від умов зволоження локалітетів на техногенно трансформованих територіях Червоноградського гірничопромислового району. Виявлено значні відмінності водопоглинання та водоутримання ортотропними асиміляційними й ортотропними бурими з ризоїдною повстю частинами пагонів у Campylopus introflexus (Нedw.) Вrid. (низька щільна дернина) і Polytrichum piliferum Hedw. (низька пухка дернина) та плагіотропними ризомами у Polytrichum juniperinum Hedw. (висока пухка дернина). На відміну від дернин Campylopus introflexus, у яких співвідношення між асиміляційною та бурою частинами пагонів за довжиною і масою сухої речовини майже однакові, у Polytrichum piliferum зелена частина становить 20–30 % від довжини пагонів і 74,0–77,6 % від їхньої загальної сухої маси. Встановлено, що в ектогідричного моху Campylopus introflexus бура частина пагонів із ризоїдною повстю втрачала воду набагато повільніше, ніж асиміляційна, незалежно від водного режиму локалітету виду моху, що зумовлювало зовнішню провідність уздовж усієї поверхні густооблистнених пагонів. У ендогідричних дернинах політрихових водний баланс забезпечувався в основному апікальним поглинанням і утриманням води асиміляційною частиною пагонів, бура необлистнена частина стебла й підземні ризоми в основному запобігають втраті ендогідричної води та проявляють лише капілярну функцію – утримання зовнішньої води між ризоїдами пагонів окремих рослин моху. Апікально-базальний градієнт асиміляції карбогідратів у пагонах Campylopus introflexus сприяв стійкості до нестачі води й утворенню верхівкових виводкових органів, тоді як у дернинах мохів роду Polytrichum Hedw. вища ефективність збереження крохмалю та здатність до вегетативного розмноження проявлялася у бурій і плагіотропній частинах пагонів.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Arynushkyna E. V. Rukovodstvo po khymycheskomu analyzu pochv. M.: MHU, 1970. 488 s.
Bachuryna H. F., Melnychuk V. M. Flora mokhiv Ukrainskoi RSR. K.: Nauk. dumka, 1987. Vyp. I. 180 s.
Yhnatov M. S., Yhnatova E. A. Flora srednei chasty evropeiskoi Rossyy. T. 1: Sphagnaceae – Hedwigiaceae. M.: KMK, 2003. 608 c.
Ypatov V. S., Tarkhova T. N. Mykroklymat mokhovykh y lyshainykovykh synuzyi v sosniake zelenomoshno-lyshainykovom // ekolohyia. 1982. № 4. S. 27.
Lakyn H. F. Byometryia. M.: Vysshaia shkola, 1990. 350 s.
Nesterova N. H., Hryhoriuk I. P. Osoblyvosti vodnoho rezhymu derevnykh vydiv roslyn v ekolohichnykh umovakh m. Kyiv // Zbalansovane pryrodokorystuvannia. 2013. № 2–3. S. 89–95.
Nikolaichuk V. I., Belchhazi V. Y., Bilyk P. P. Spetspraktykum z fiziolohii i biokhimii roslyn. Uzhhorod, 2000. 210 s.
Pleshkov B. P. Praktykum po byokhymyy rastenyi. M: Kolos, 1976. 129 s.
Plokhynskyi N. A. Byometryia. M.: Yzd-vo MHU, 1970. 367 s.
Pochynok Kh. N. Metody byokhymycheskoho analyza rastenyi. K.: Nauk. dumka, 1976. 335 s.
Savych-Liubytskaia L. Y., Smyrnova Z. N. Opredelytel lystostebelnykh mkhov SSSR. Verkhoplodnye mkhy. L.: Nauka. Lenynhr. otd., 1970. 826 s.
Belnap J. The potential roles of biological soil crusts in dryland hydrology cycles // Hydrological Processes. 2006. Vol. 20. P. 3159–3178. https://doi.org/10.1002/hyp.6325
Clayton-Greene K. A., Collins N. J., Green T. G. A., Proctor M. C. F. Surface wax, structure and function in leaves of Polytrichaceae // J. Bryol. 1985. Vol. 13. P. 549–562. https://doi.org/10.1179/jbr.1985.13.4.549
During H. J. Life strategies of Bryophytes: a preliminary review // Lindbergia. 1979. Vol. 5. P. 2–18.
During H. J. Ecological classifications of bryophytes and lichens. Bryophytes and Lichens in a Changing Environment. Oxford: Clarendon Press, 1992. P. 1–30.
Elumeeva T. G., Soudzilovskaia N. A., During H. J., Cornelissen J. H. C. The importance of colony structure versus shoot morphology for the water balance of 22 subarctic bryophyte species // J. Veg. Sci. 2011. Vol. 22. P. 152–164. https://doi.org/10.1111/j.1654-1103.2010.01237.x
Glime J. M. Bryophyte ecology. Vol. 1. Physiological ecology. Ebook sponsored by Michigan Technological University and the International Association of Bryologists. 2007. http://www.bryoecol.mtu.edu/ (accessed 23 September 2015).
Klinck J. Invasive Alien Species Fact Sheet – Sampylopus introflexus. – The Online Database of the North European and Baltic Network on Invasive Alien Species – NOBANIS http: www.nobanis.org. / data of access (04.08.2017).
Mägdefrau K. Life-forms of bryophytes. Bryophyte ecology. London: New York, 1982. P. 45–58.
Michel P., Lee W. G., During H. J., Cornelissen J. H. C. Species traits and their non-additive interactions control the water economy of bryophyte cushions // J. Ecol. 2012. Vol. 100. N 1. P. 222–231. https://doi.org/10.1111/j.1365-2745.2011.01898.x
Oliver M. J., Velten J., Mishler B. D. Desiccation-tolerance in Bryophytes: A Reflection of the Primitive Strategy for Plant Survival in Dehydrating Habitats? // Interg. Comp. Biol. 2005. Vol. 45. P. 788–799. https://doi.org/10.1093/icb/45.5.788
Proctor M. C. F. The bryophyte paradox: tolerance of desiccation, evasion of drought // Plant Ecology. 2000. Vol. 151. P. 41–49. https://doi.org/10.1023/A:1026517920852
Proctor M. C. F. Physiological ecology. In: Bryophyte Biology / Eds B. Goffinet, A.J. Shaw, Cambridge: Cambridge Univer. Press, 2009. P. 237–268.
Pypker T. G., Unsworth M. H., Bond B. J. The role of epiphytes in rainfall interception by forests in the Pacific Northwest. I. Laboratory measurements of water storage // Can. J. Forest. Res. 2006. Vol. 36. P. 809–818. https://doi.org/10.1139/x05-298
Richards P. W. The ecology of tropical forest bryophytes // New Manual of Bryology. Nichinan: The Hattori Botanical Laboratory, 1984. Vol. 2. P. 1233–1270.
Rixen C., Mulder C. P. H. Improved water retention links high species richness with increased productivity in arctic tundra moss communities // Oecologia. 2005. Vol.146. P. 287–299. https://doi.org/10.1007/s00442-005-0196-z
Sadasivam S., Manickam A. Biochemical methods. New Age International, 2007. 284 p.
Shaw A. J., Szövényi P., Shaw B. Bryophyte diversity and evolution: windows into the early evolution of land plants // Amer. J. Bot. 2011. Vol. 98. N 3. P. 352–369. https://doi.org/10.3732/ajb.1000316
Sveinbjörnsson B., Oechel W. C. Controls on CO2 exchange in two Polytrichum moss species I. Field studies on the tundra near Barrow, Alaska // Oikos. 1981. Vol. 36. P. 114–128. https://doi.org/10.2307/3544387
Tooren van B. F., Ode B., During H. J., Bobbink R. Regeneration of species richness in the bryophyte layer of Dutch chalk grasslands // Lindbergia. 1990. P. 23–79.
Trachtenberg S., Zamski E. The Apoplastic Conduction of Water in Polytrichum juniperinum Willd. Gametophytes // The New Phytologist. 1979. Vol. 83. N 1. P. 49–52. https://doi.org/10.1111/j.1469-8137.1979.tb00725.x
Turetsky M. R., Bond-Lamberty B., Euskirchen E. et al. The resilience and functional role of moss in boreal and arctic ecosystems // New Phytol. 2012. Vol. 196. N 1. P. 49–67. https://doi.org/10.1111/j.1469-8137.2012.04254.x
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2018.79.09
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
