ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ ГРУПИ МІКРООРГАНІЗМІВ ВОДИ ОЗЕРА ЯВОРІВСЬКЕ

O. Tarabas, O. Moroz, S. Hnatush, G. Yavorska, G. Zvir, M. Kovalchuk

Анотація


Досліджено хімічний склад води озера Яворівське восени 2016 р. на різних глибинах (0–70 м) та вивчено основні еколого-трофічні групи мікроорганізмів, які беруть участь у трансформуванні сполук карбону, нітрогену та сульфуру. Кислотність, мінералізація та вміст Na+, Ca2+, Mg2+, HCO3-, Cl- і NO3- на всіх глибинах озера, K+, P205 та NH4+ на глибинах до 20–50 м виявилися незначними і не перевищували гранично допустимих концентрацій (ГДК). На всіх глибинах вміст SO22- (913–1530 мг/л) і на глибинах понад 30 м вміст H2S (30−34 мг/л) значно перевищували ГДК. Встановлено, що зміна чисельності різних еколого-трофічних груп мікроорганізмів та їхнє співвідношення у воді озера, порівняно з водоймою джерельного типу заповідника Розточчя, є адаптивною відповіддю мікробного угруповання на несприятливі фактори довкілля. Загальна кількість усіх еколого-трофічних груп мікроорганізмів у воді озера Яворівське з глибиною зменшується від 5,24×106 до 2,45×106 КУО/мл води і є у 2−5 разів нижчою, ніж у контролі: 1,28×107 КУО/мл води. У озері Яворівське відбувається формування нового мікробоценозу, в якому на поверхні води і на глибині 30 м найбільш численними еколого-трофічними групами є нейтрофільні безбарвні сіркоокиснювальні бактерії (39,3 і 13,3 %), мікроорганізми, які використовують органічні форми нітрогену (21,6 і 42,9 %), нітрифікувальні (7,3 і 9,4 % І фази та 13,5 і 4,9 % ІІ фази нітрифікації), денітрифікувальні (7,1 і 11,3 %), олігонітрофільні бактерії (4,4 і 5,1 %), мікроорганізми, що використовують мінеральні форми нітрогену (5,8 і 1,4 % відповідно), та фототрофні несіркові бактерії (4,9 % на глибині 30 м). Сульфат- і сірковідновлювальні (42,9 і 44,9 %), фототрофні сіркові (2,7 і 4,5 %) і несіркові бактерії (4,4 і 3,7 % відповідно) є найбільш численними еколого-трофічними групами мікроорганізмів на глибинах 50 і 70 м озера. Кількість ацидофільних безбарвних сіркоокиснювальних бактерій, ціанобактерій, целюлозоруйнувальних мікроорганізмів і мікроскопічних грибів на усіх глибинах була незначною. У контролі найбільш численними еколого-трофічними групами є мікроорганізми, які використовують органічні форми нітрогену (28,3 %), олігонітрофільні (25,6 %), нітрифікувальні (23,5 % ІІ фази і 15,7 % І фази нітрифікації), нейтрофільні безбарвні сіркоокиснювальні бактерії (3,0 %), мікроскопічні гриби (1,9 %). Їхня кількість, окрім нейтрофільних безбарвних сіркоокиснювальних бактерій, є значно вищою, ніж у воді озера Яворівське.


Повний текст:

PDF

Посилання


Almatov B. Y., Nuralyev N. A., Kurbanova S. Iu. Posezonnaia dynamyka yzmenenyia mykrobnoho sostava vody nekotorykh vodokhranylyshch Uzbekystana // Mikrobiol. zhurnal. 2016. T. 78. № 2. S. 95−102.

Baran I. M., Podopryhora O. I., Hryshchuk H. V. ta in. Ekolohichnyi monitorynh vodoim Yavorivskoho sirkovoho rodovyshcha; mikrobiolohichnyi kontrol // Dovkillia ta zdorovia. 2003. Vyp. 27. № 4. S. 56–62.

Haidin A. M., Zozulia I. I. Novi ozera Lvivshchyny. Lviv: Afisha, 2009. 103 s.

Hrushko Ya. M. Vrednye neorhanycheskye soedynenyia v promyshlennykh stochnykh vodakh. L.: Khymyia, 1979. 161 s.

Hudz S., Hnatush S., Peretiatko T. ta in. Dynamika zmin tytru sulfatvidnovliuvalnykh bakterii ta vmistu sulfativ i sirkovodniu u vodakh karieru Yavorivskoho sirkovoho rodovyshcha v protsesi yoho zatoplennia // Visn. Lviv. un-tu. Ser. biol. 2004. Vyp. 37. S. 185−189.

Hudz S. P., Hnatush S. O., Yavorska H. V. ta in. Praktykum z mikrobiolohii: pidruchnyk. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 2014. 436 s.

Iutynska H. O. Gruntova mikrobiolohiia: navch. posib. K.: Aristei, 2006. 284 s.

Kolodiazhnyi O. Iu., Patyka M. V. Formuvannia mikrobnoho kompleksu chornozemu typovoho v ahrotsenozi pshenytsi ozymoi za riznykh system zemlerobstva // Visn. Poltav. derzh. ahrar. akademii. 2014. Vyp. 73. № 2. S. 26–33.

Kozlova I. P., Radchenko O. S., Stepura L. H. ta in. Heokhimichna diialnist mikroorhanizmiv ta yii prykladni aspekty. K.: Naukova dumka, 2008. 526 s.

Kurdysh I. K. Rol mikroorhanizmiv u vidtvorenni rodiuchosti gruntiv // Silskohosp. mikrobiolohiia: mizhvid. temat. nauk. zb. Chernihiv, 2009. Vyp. 9. S. 7–32.

Lakyn H. F. Byometryia. M.: Vysshaia shkola, 1990. 352 s.

Lure Yu. Iu. Analytycheskaia khymyia pryrodnykh y stochnykh vod. M.: Khymyia, 1984. 312 s.

Moroz O. M., Kolisnyk Ya. I., Podopryhora O. I. ta in. Mikroflora vody ozera "Iavorivske" // Nauk. visn. Uzhhorod. un-tu. Ser. biol. 2008. Vyp. 24. S. 131–138.

Patyka N. V., Kolodiazhnyi A. Iu., Ybatullyn Y. Y. Otsenka metahenoma y detektsyia funktsyonalno znachymykh polymorfyzmov prokaryot pochvy s yspolzovanyem metoda pyrosekvenyrovanyia // Mikrobiol. zhurnal. 2016. T. 78. № 2. S. 43−51.

Patyka V. P., Omelianets T. H., Hrynyk I. V., Petrychenko V. F. Ekolohiia mikroorhanizmiv: posibnyk / za red. V.P. Patyky. K.: Osnova, 2007. 192 s.

Patyka V. P., Symochko L. Iu. Mikrobiolohichnyi monitorynh gruntu pryrodnykh ta transformovanykh ekosystem Zakarpattia Ukrainy // Mikrobiol. zhurnal. 2013. T. 75. № 2. S. 21−31.

Patyka V. P., Taranenko S. V., Taranenko A. O., Kalinichenko A. V. Mikrobnyi biom riznykh gruntiv y gruntovo-klimatychnykh zon Poltavskoi oblasti // Mikrobiol. zhurnal. 2014. T. 76. № 5. S. 20−25.

Savylov E. D., Anhanova E. V. Mykrobyolohycheskyi monytorynh vodnykh ekosystem // Hyhyena y sanytaryia. 2010. № 5. S. 56–58.

Sovremennaia mykrobyolohyia. Prokaryoty / red. Y. Lenheler, H. Drevs, H. Shlehel; per. s anhl. M.: Myr, 2005. T. 1. 654 s. T. 2. 496 s.

Teplynskaia N. H. Mykrobnaia transformatsyia byohennykh elementov v sapropelevykh ylakh Kalamytskoho zalyva Chernoho moria // Mikrobiol. zhurnal. 2007. T. 69. № 5. S. 15−20.

Tepper E. 3., Shylnykova V. K., Pereverzeva H. Y. Praktykum po mykrobyolohyy. M.: Drofa, 2004. 256 s.

Uzbek Y. Kh. ekoloho-byolohycheskaia otsenka edafotopov tekhnohennykh landshaftov stepnoi zony Ukrayny: dys.... d-ra byol. nauk. Dnepropetrovsk, 2001. S. 164–229.

Harris D. S. Quantitative Chemical Analysis. 6-th ed. 2003. 928 p.

Hydrogen sulfide: human health aspects [Electronic resource]. World health organization. Geneva. 2003. Available from: http://www.inchem.org/documents/cicads/cicads/cicad53. htm.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2017.76.21

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.