ВПЛИВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЯВІРСЬКОЇ ГЕС НА УГРУПОВАННЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ ГІДРОБІОНТІВ Р. СТРИЙ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)

T. Mykitchak, V. Shtupun

Анотація


Найбільш негативний вплив Явірської ГЕС на угруповання безхребетних гідробіонтів р. Стрий відзначено на чотирикілометровій ділянці нижче греблі. На цьому відтинку таксономічне різноманіття, чисельність і біомаса угруповань зменшуються у 2–3 рази порівняно з відтинком ріки вище Явірського водосховища. На відстані 6 км нижче греблі угруповання безхребетних відновлюються до природного стану (створи вище ГЕС). Чисельність особин дрифту після проходження водосховища та греблі в середньому зменшується у 10 разів. Вода досліджуваного відтинку ріки за сумарними показниками біоіндикаційних індексів Вудівісса, Пантле-Бука та Гуднайта-Вітлі є слабо забрудненою (створи, які перебувають поза межами прямого впливу функціонування ГЕС) і помірно забрудненою (водосховище і створи, розташовані у зоні впливу ГЕС). Отримані результати вказують, що основними негативними чинниками впливу на угруповання гідробіонтів р. Стрий є лімнічні умови водосховища в континуумі річкової системи, накопичення мулу і глинистих наносів на його дні та берегах і знесення цих осадів на нижчі ділянки русла, руйнування субстрату дна у руслі нижче ГЕС під час швидкого спуску великих мас води, різке обміління русла Стрия нижче греблі після закриття шлюзів у червні та гідроземельні роботи нижче греблі.


Повний текст:

PDF

Посилання


Arsan O. M., Davydov O. A., Diachenko T. M. ta in. Metody hidroekolohichnykh doslidzhen poverkhnevykh vod. K.: LOHOS, 2006. 408 s.

Afanasev S. O. Reaktsyia byoty hornykh rek na zalpovye zahriaznenyia // Hydrobyol. zhurnal. 2002. T. 38. №2. S. 42–50.

Baryshnykov N. B. Hydravlycheskye soprotyvlenyia rechnykh rusel: uch. posob. SPb: Yzd-vo RHHMU, 2003. 47 s.

Borutskyi E. V. K metodyke opredelenyia razmerno-vesovoi kharakterystyky bespozvonochnykh orhanyzmov, sluzhashchykh pyshchei ryb // Vopr. ykhyolohyy. 1958. № 11. S. 181–187.

Huleikova L. V. Osoblyvosti rozvytku planktofauny r. Teresvy (basein Tysy) v umovakh hidrobudivnytstva // Hidrolohiia, hidrokhimiia i hidroekolohiia. 2010. T. 3 (20). S. 148–153.

Lepneva S. H. Rucheinyky. Lychynky y kukolky podotriada kolchatoshchupykovykh (Annulipalpia). M.; L.: Nauka, 1964. 563 s.

Lepneva S. H. Rucheinyky. Lychynky y kukolky podotriada tselnoshchupykovykh (Integripalpia). M.; L.: Nauka, 1966. 564 s.

Lukin Ye. I. Piavky. Fauna Ukrainy. K.: Vyd-vo AN URSR, 1962. T. 30. 196 s.

Metodyka ekolohichnoi otsinky yakosti poverkhnevykh vod za vidpovidnymy katehoriiamy. K.: Symvol, 1998. 28 s.

Metodycheskye rekomendatsyy po sboru y obrabotke materyalov pry hydrobyolohycheskykh yssledovanyiakh na presnovodnykh vodoemakh. Zoobentos y eho produktsyia. L.: HosNYORKh, ZYN AN SSSR, 1983. 51 s.

Mykitchak T. I. Vplyv funktsionuvannia Tereble-Ritskoi HES na uhrupovannia bezkhrebetnykh hidrobiontiv rik Rika y Tereblia (Ukrainski Karpaty) // Naukovi osnovy zberezhennia biotychnoho riznomanittia. 2015. T. 6 (13). № 1. C. 249–262.

Mordukhai-Boltovskyi F. D. Materyaly po srednemu vesu vodnykh bespozvonochnykh basseina Dona // Tr. probl. y temat. soveshch. ZYN. 1954. T. 2. S. 75–88.

Oksyiuk O. P., Zhukynskyi V. N., Brahynskyi L. P. y dr. Kompleksnaia ekolohycheskaia klassyfykatsyia kachestva poverkhnostnykh vod sushy // Hydrobyol. zhurnal. 1993. T. 29. № 4. S. 62–76.

Opredelytel vysshykh rastenyi Ukrayny. K.: Nauk. dumka, 1987. 548 s.

Opredelytel presnovodnykh bespozvonochnykh Rossyy y sopredelnykh terrytoryi. SPb.: Nauka. T. 2. Rakoobraznye. 1995. 629 s.; T. 3. Paukoobraznye y nyzshye nasekomye. 1997. 440 s.; T. 4. Vysshye nasekomye: dvukrylye. 1999. 998 s.; T. 5. Vysshye nasekomye. 2001. 836 s.; T. 6 : Molliusky. Polykhety. Nemertyny. 2004. 528 s.

Pankratova V. Ia. Lychynky y kukolky komarov podsemeistva Orthocladiinae fauny SSSR (Diptera, Chironomidae-Tendipedidae). L.: Nauka, 1970. 344 s.

Pankratova V. Ia. Lychynky y kukolky komarov podsemeistv Podonominae y Tanypodinae fauny SSSR (Diptera, Chironomidae-Tendipedidae). L.: Nauka, 1977. 154 s.

Pankratova V. Ia. Lychynky y kukolky komarov podsemeistva Chironominae fauny SSSR (Diptera, Chironomidae-Tendipedidae). L.: Nauka, 1983. 296 s.

Pesenko Yu. A. Pryntsypy y metody kolychestvennoho analyza v faunystycheskykh yssledovanyiakh. Vladyvostok; Lenyhrad: Nauka, 1982. 286 s.

Semenchenko V. P. Pryntsypy y systemy byoyndykatsyy tekuchykh vod. Mynsk: Orekh, 2004. 125 s.

Slabozhanyn H. D. Hydrometryia: uch. posob. po hydrolohyy. Tomsk: Yzd-vo Tomsk. hos. arkhyt.-stroyt. un-ta, 2014. 58 s.

Stadnychenko A. P. Prudovykovye y chashechkovye (Lymnaeidae, Acroloxidae) Ukrayny. K.: Tsentr uchebn. lyt-ry, 2004. 327 s.

Sukhareva O. Iu., Riabukhina T. S., Delehan-Kokaiko S. V., Sukharev S. M. Vplyv hrebli maloi HES na stan richky Shypot // Nauk. visn. Uzhhorod. un-tu. Ser. khim. 2015. № 2 (34). S. 51–54.

Goodnight C. I., Whitley T. S. Oligochaetes as indicators of pollution // Proc. 15th Industr. Waste Conf. Pardus Univ. Ext. End. 1961. Vol. 106. P. 139–142.

Kovalchuk A., Obodovskiy O., Shcherbak V. et al. Issues and challenges of small hydropower development in the Carpathians region (hydrology, hydro-chemistry, and hydrobiology of watercourses). Uzhgorod; Lviv; Kyiv: Hydroecological Society "Uzh", 2016. 195 p.

Pantle R., Buck H. Die biologische Überwachung der Gewässer und Darstellung der Ergebnisse // Gas- und Wasserfach. 1955. Vol. 96. No 18. 604 S.

Tishler W. Einführung in die Ökologie. Stuttgart; New York: Gustav Fischer Verlag, 1979. 215 S.

Woodiwiss F. S. A biological system to stream classification used by Trent River Board // Chem. Ind. 1964. Vol. 11. P. 443–447.

http://turka.org.ua/content/Informatsiya-pro-robotu-yavirskoi-ges (15.12.2016).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2017.76.10

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.