ВПЛИВ ОДНОРАЗОВОГО ВНЕСЕННЯ КАЛІЙНИХ ДОБРИВ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ МІГРАЦІЇ РАДІОЦЕЗІЮ У ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ
Анотація
У статті узагальнені результати багаторічних досліджень щодо ефективності одноразового внесення калійних добрив як контрзаходу, спрямованого на зниження інтенсивності міграції радіоактивного цезію із ґрунту в рослини та гриби у бореальних лісових екосистемах центральної Швеції, що зазнали радіонуклідного забруднення після аварії на ЧАЕС у 1986 р. Показано, що в результаті здійснення цього заходу питома активність радіонукліду в чагарникових рослинах (верес, брусниця та чорниця), у плодових тілах низки видів найбільш поширених дикоростучих грибів (Cortinarius, Lactarius, Rozites, Suillus), а також у молодих пагонах сосни та ялини (хвоя та пагони одно-, дворічного і старшого віку) знижується більш ніж на 40 %. Встановлено, що залежно від видів рослин і грибів тривалість ефекту удобрення може коливатися від 8–9 до 18–20 років. Для чагарникових рослин і плодових тіл Suillus variegatus, що зростали на удобрюваній (К+) та контрольній (без удобрення) ділянках (К–) різниця величин питомої активності радіонукліду у більшості випадків є статистично достовірною (р<0,005).
Повний текст:
PDFПосилання
Yzrael Yu. A., Matvyenko Y. Y., Tabachnyi L. Ia. y dr. Zahriaznenye okruzhaiushchei sredy vsledstvye Chernobylskoi avaryy // Piatnadtsiat rokiv Chornobylskoi katastrofy. Dosvid podolannia. Kyiv, 2001. S. 80–95.
Pryster B. S. Posledstvyia avaryy na Chernobylskoi AeS dlia selskoho khaziaistva Ukrayny. K., 1999, 103 s.
Furdychko O. I. Radioekolohichna bezpeka ahrarnykh i lisovykh ekosystem u viddalenyi period pislia avarii na ChAES // Ahroekolohichnyi zhurnal. 2016. № 1. S. 6–13.
Chobotko H. M., Raichuk L. A., Piskovyi Yu. M., Yaskovets I. I. Formuvannia dozy vnutrishnoho oprominennia naselennia Ukrainskoho Polissia vnaslidok spozhyvannia kharchovykh produktiv lisovoho pokhodzhennia // Ahroekolohichnyi zhurnal. 2011. № 1. S. 37–42.
Aro L., Rantavaara A. Long-term effect of fertilization on 137Cs concentration in Scots pine needles // Radioprotection. 2011. Vol. 46. N 6. R. 479–482.
Deville-Cavelin G., Alexakhin R. M., Bogdevitch I. M. et al. Fifteen years after the Chernobyl accident. Lessons learned. Kyiv, 2001. R. 118–128.
Levula T., Saarsalmi A., Rantavaara A. Effects of ash fertilization and prescribed burning on macronutrient, heavy metal, sulphur and 137Cs concentrations in lingonberries (Vaccinium vitis-idaea) // Forest Ecol. Managem. 2000. Vol. 126. P. 269–279. https://doi.org/10.1016/S0378-1127(99)00110-3
Lindahl B. O., Taylor A. S. F., Finlay R. Defining nutritional constraints on carbon cycling in boreal forests – toward a less "phytocentric" perspective // Plant and Soil. 2002. Vol. 242. P. 123–135. https://doi.org/10.1023/A:1019650226585
Møller A. P., Mousseau T. A. Assessing effects of radiation on abundance of mammals and predator–prey interactions in Chernobyl using tracks in the snow // Ecol. Indic. 2013. N 26. P. 112–116. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2012.10.025
Rosén K., Vinichuk M., Nikolova I., Johanson K. Long-term effect of a single potassium fertilization on 137Cs levels in plants and fungi in a boreal forest ecosystem // J. Environ. Radioact. 2011. Vol. 102. N 2. P. 178–184. https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2010.11.009
Strandberg M., Johansson M. 134Cs in heather seed plants grown with and without mycorrhiza // J. Environ. Radioact. 1998. N 40. R. 175–184.
Zibold G., Klemt E., Konopleva I., Konoplev A. Influence of fertilizing on the 137Cs soil–plant transfer in a spruce forest of Southern Germany // J. Environ. Radioact. 2009. Vol. 100. P. 489–496. https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2009.03.011
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2017.76.09
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
