ПОКАЗНИКИ АНАТОМІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЛИСТКІВ ДУБА ЧЕРВОНОГО (QUERCUS RUBRA L.) В УРБОТЕХНОГЕННИХ УМОВАХ
Анотація
Досліджено вплив урботехногенних умов на показники анатомічної структури листків дуба червоного (Quercus rubra L.). Об’єктом дослідження слугували дерева Q. rubra, що зростають в умовно чистій зоні – ботанічному саду Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара (ділянка 1) та у вуличному насадженні біля автотраси з інтенсивним автомобільним рухом (ділянка 2) у м. Дніпро. Встановлено, що гістологічні параметри листка Q. rubra в умовах забруднення довкілля змінюються у бік ксероморфності, а саме: потовщення кутикули й адаксіальної епідерми, збільшення товщини стовпчастого і зменшення товщини губчастого мезофілу, зростання коефіцієнта палісадності, збільшення кількості продихів на одиницю поверхні епідерми. Кількість епідермальних клітин на 1 мм2 поверхні листка збільшується у рослин вуличного насадження порівняно з рослинами умовно чистої зони. Ступінь відкритості продихів більша у рослин, що зростають на ділянці 1. У листках рослин ділянки 2 зменшується як довжина, так і ширина замикальних клітин продиху в середньому на 20 %. Зміни деяких показників анатомічної структури листків у бік ксероморфності в урботехногенних умовах можна розглядати як адаптивну реакцію рослин на забруднення довкілля.
Повний текст:
PDFПосилання
Aleksandrov V. H. Anatomyia rastenyi. M.: Vysshaia shkola, 1966. 429 s.
Baranova M.A. Klassyfykatsyia morfolohycheskykh typov ustyts // Botan. zhurnal. 1985. T. 70. № 12. S. 1585–1594.
Bessonova V. P. Praktykum z fiziolohii roslyn. Dnipropetrovsk: RVV DDAU, 2006. 316 s.
Bessonova V. P. effektyvnost osazhdenyia pylevykh chastyts lystiamy drevesnykh y kustarnykovykh rastenyi // Voprosy zashchyty pryrodnoi sredy y okhrana truda v promyshlennosty: sb. nauch. trudov. Dnepropetrovsk: Yzd-vo DHU, 1993. S. 34–37.
Boiko L. I. Osoblyvosti lystka Pittosporum tobiza (Pittosporaceae) za riznykh umov vyroshchuvannia // Ukr. botan. zhurnal. 2016. T. 73. № 6. S. 593–599.
Vasylevskaia V. K. Formyrovanye lysta zasukhoustoichyvykh rastenyi. Ashkhabad: Yzd-vo AN Turkmenskoi SSR, 1954. 184 s.
Vasylev B. R. Stroenye lysta drevesnykh rastenyi razlychnykh klymatycheskykh zon / pod red. V.M. Shmydta. L.: Yzd-vo LHU, 1988. 208 s.
Hetko N. V. Rastenyia v tekhnohennoi srede. Mynsk: Nauka y tekhnyka, 1989. 208 s.
Hnativ P. S. Hirkokashtan zvychainyi u Lvovi i pytannia yoho ekolohichnoi stiikosti v miskykh nasadzhenniakh // Naukovi zapysky Derzhavnoho Pryrodnychoho muzeiu. 2007. Vyp. 23. S. 75–84.
Dotsenko L. V., Demydenko A. A. Porivnialnyi analiz metodiv vyznachennia rivnia zabrudnennia atmosfernoho povitria // Ekolohichna bezpeka. 2014. № 2 (18). S. 71–78.
Zhaldak S. N. Vzaymodeistvye v soobshchestvakh odnoletnykh halofytov y ykh vlyianye na anatomo-morfolohycheskye struktury rastenyi // Pytannia bioindykatsii ta ekolohii. 2000. Vyp. 5. № 3. S. 17–20.
Zaitsev B. V. Anatomo-morfolohycheskye osobennosty nekotorykh predstavytelei elymoydnykh rodov kak materyal dlia yntroduktsyy rastenyi // Poleznye rastenyia pryrodnoi flory Sybyry. Novosybyrsk: Nauka, 1967. S. 71–77.
Zakharevych S. F. K metodyke opysanyia epydermysa lysta // Vestn. Lenynhrad. un-ta. 1954. № 4. S. 65–75.
Yvanova L. A., Piankov V. Y. Vlyianye ekolohycheskykh faktorov na strukturnye pokazately mezofyla lysta // Botan. zhurnal. 2002. T. 87 (12). S. 17–28.
Kapeliush N. V., Bessonova V. P. Zmina anatomichnykh pokaznykiv lystkiv Platanus orientalis L. pid diieiu promyslovykh emisii (tekhnohennoho navantazhennia) // Introduktsiia roslyn. 2005. № 1. S. 81–87.
Klein R. M., Klein D. T. Metody yssledovanyia rastenyi. M.: Kolos, 1974. 527 s.
Krokhmal Y. Y. Funktsyonalnaia anatomyia y morfolohyia lysta Campanula sibirica L. // ekolohyia y noosferolohyia. 2015. Vyp. 26. № 1–2. S. 55–65.
Kuchma V. M., Hryshko V. M. Anatomichna budova lystka lypy sertselystoi ta robinii psevdoakatsii v riznykh ekolohichnykh umovakh zrostannia // Pytannia bioindykatsii ta ekolohii. Zaporizhzhia: PVKF «Pavel», 1999. S. 22–27.
Nykolaevskyi V. H. K metodyke kolychestvenno-anatomycheskoho yzuchenyia vlyianyia vneshnei sredy na strukturu vehetatyvnykh orhanov vysshykh rastenyi // Botan. zhurnal. 1964. T. 49. № 6. S. 833–838.
Nykolaevskyi V. S. Byolohycheskye osnovy hazoustoichyvosty rastenyi. Novosybyrsk: Nauka, 1979. 208 s.
Ovrutska I. I. Anatomo-morfolohichni oznaky lystkiv Sium latifolium L. u riznykh umovakh zrostannia // Ukr. botan. zhurnal. 2012. T. 69. № 1. S. 125–133.
Pasichnyi H. V., Serdiuk S. M. Dynamika vazhkykh metaliv v hruntovomu pokryvi u zviazku z tekhnohennym zabrudnenniam otochuiuchoho seredovyshcha (na prykladi m. Dnipropetrovska) // Ekolohiia i pryrodokorystuvannia. 2002. Vyp. 4. S. 111–117.
Plennyk R. Ia. Anatomycheskyi metod y teoryia yntroduktsyy rastenyi // Netradytsyonnye metody v yssledovanyiakh rastytelnosty Sybyry. Novosybyrsk: Nauka, 1982. S. 154–162.
Popova O. A. Anatomycheskoe stroenye lysta nekotorykh rannetsvetushchykh rastenyi Vostochnoho Zabaikalia // Uchenye zapysky ZabHHPU. 2013. № 1 (48). S. 37–45.
Serheichyk S. A. Ustoichyvost drevesnykh rastenyi v tekhnohennoi srede. Mynsk: Navuka i tekhnika, 1994. 279 s.
Serdiuk S. M., Dotsenko L. V. Naukove obhruntuvannia fitomelioratyvnykh zakhodiv v umovakh vysokoho avtotransportnoho navantazhennia // Pytannia stepovoho lisoznavstva ta stepovoi rekultyvatsii zemel. 2007. Vyp. 11 (36). S. 192–200.
Serdiuk S. M. Aktualni problemy transformatsii miskoho seredovyshcha v umovakh vysokoho avtotransportnoho navantazhennia (na prykladi m. Dnipropetrovsk) // Elektromahnitna sumisnist ta bezpeka na zaliznychnomu transporti: zb. nauk. prats. 2016. № 11. S. 101–108.
Stasenko V. A., Shvyndlerman S. P. Anatomo-morfolohycheskye yzmenenyia Robinia pseudoacacia L. kak pokazatel sostoianyia okruzhaiushchei pryrodnoi sredy // Voprosy byoyndykatsyy y ekolohyy. Zaporozhe: ZHU, 1997. Vyp. 2. S. 97–102.
Tiuryna E. V. Znachenye anatomycheskoho metoda dlia vyiasnenyia proyskhozhdenyia adaptatsyonnykh y yntroduktsyonnykh vozmozhnostei rastenyi // Netradytsyonnye metody v yssledovanyiakh rastytelnosty Sybyry. Novosybyrsk: Nauka, 1982. S. 77–88.
Tiuryna E. V. Yntroduktsyia zontychnykh v Sybyry. Novosybyrsk: Nauka, 1978. 239 s.
esau K. Anatomyia rastenyi. M.: Myr, 1969. 564 s.
Boyne R. L. Comparative leaf anatomy of invasive and noninvasive climbers under different light levels. Implication for ecophysiological performance and phenotypic plasticity // B. Sc. thesis, Queensland University of Technology. Brisbane, Australia, 2011.
Brodribb T. J., Jordan G. J., Carpenter R. S. Unified changes in cells size permit coordinated leaf evolution // New Phytologist. 2013. Vol. 199. P. 559–570. https://doi.org/10.1111/nph.12300
Gawronski S. W., Gawronska H., Lomnicki S. et al. Plants in Air Phytoremediation // Adv. Bot. Res. 2017. Vol. 83. P. 319–346. https://doi.org/10.1016/bs.abr.2016.12.008
Gupta B. Correlation of tissus in leaves II. Absolute stomatal numbers // Annals of Botany. 1961. Vol. 25. P. 71–77. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.aob.a083734
Holland N., Richardson A. D. Stomatal length correlation with elevation of growth in four temperate species // Journal of Sustainable Forestry. 2009. Vol. 28. P. 63–73. https://doi.org/10.1080/10549810802626142
Jusypiva T., Miasoid G. The impact of SO2 and NO2 industrial emission on anatomical stem of Salix alba // International letters of nature science. 2016. Vol. 51. P. 6–13. https://doi.org/10.18052/www.scipress.com/ILNS.51.6
Klingberg J., Broberg M., Strandberg B. et al. Influence of urban vegetation on air pollution and noise exposure – A case study in Gothenburg, Sweden // Sci. Total Environ. 2017. Vol. 599–600. P. 1728–1739. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2017.05.051
Metcalfe C. R., Chalk L. Anatomy of the dicotyledons. London: Oxford Univ. Press., 1950. 1500 p.
Powe N. A., Willis K. G. Mortality and morbidity benefits of air pollution (SO2 and PM10) absorption attributable to woodland in Britain // J. Environ. Manage. 2004. Vol. 70. P. 119–128. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2003.11.003
Sack L., Cowan P. D., Jaikumar N. et al. The hydrology of leaves: coordination of structure and function in temperate woody species // Plant Cell Environ. 2003. Vol. 26. P. 1343–1356. https://doi.org/10.1046/j.0016-8025.2003.01058.x
Shi J., Zhang G., An H. et al. Quantifying the particulate matter accumulation on leaf surfaces of urban plants in Beijing, China // Atmospheric Pollution Research. 2017. Vol. 8. P. 836–842. https://doi.org/10.1016/j.apr.2017.01.011
Terashima I., Mayazawa S., Hanba Y. T. Why are sun leaves thiched then shade leaves? – Consideration based on analyses of CO2 diffusion in the leaf // J. Plant Res. 2001. Vol. 114. P. 93–105. https://doi.org/10.1007/PL00013972
Torre S., Fjeld T., Gislerold H. R., Moe R. Leaf anatomy and stomatal morphology of greenhouse roses grown at moderate or high air humidity // J. Amer. Soc. Hort. Sci. 2003. Vol. 128 (4). P. 598–602.
Uni D., Katra I. Airborne dust absorption by semi-arid forests reduces PM pollution in nearby urban environments // Sci. Total Environ. 2017. Vol. 598. P. 984–992. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2017.04.162
Weissenbock V. G. Einfluß des Bodensalzgehaltes auf Morphologie und Ionenspeicherung von Halophyten // Flora. 1969. Bd. 158. R. 369–389.
Yunus M., Ahmad K. J., Gale R. Air pollutants and epidermal traits in Ricinus communis L. // Environ. Pollut. 1979. Vol. 20. N 3. P. 189–198. https://doi.org/10.1016/0013-9327(79)90004-1
Zhang S. B., Guan Z. S., Sun M. et al. Evolutionary association at stomatal tranins with leaf vein density in Paphiopedium // Orchidaceae. 2012. Vol. 7. P. 1–10.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2017.76.04
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.