СУЧАСНИЙ ЖИТТЄВИЙ СТАН ЛІСОВИХ КУЛЬТУРФІТОЦЕНОЗІВ КРИВОРІЖЖЯ

V. Savosko, M. Kvitko

Анотація


За методикою В.А. Алексєєва встановлено сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя, котрі репрезентують основні різновиди штучних деревно-чагарникових насаджень регіону та розташовані у контрастних екологічних умовах. Прогнозуючи сукупний ефект дії природних і антропогенних факторів, виділили зони екологічних умов територій розміщення лісових культурфітоценозів: 1) сприятливих; 2) відносно сприятливих; 3) відносно несприятливих; 4) несприятливих. У більшості випадків лісові культурфітоценози регіону були створені у 30–60-х роках минулого століття з використанням дуба звичайного (Quercus robur L.) та ясеня звичайного (Fraxinus excelsior L.). У зонах сприятливих і відносно сприятливих екологічних умов сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів регіону оцінений як «Здоровий» (83–86 балів за шкалою В.А. Алексєєва), у зонах відносно несприятливих і несприятливих – як «Ослаблений» (64–68 балів за шкалою В.А. Алексєєва). У природних лісових фітоценозах (зона сприятливих екологічних умов) дерева першого і третього ярусів мають максимальні числові значення життєвого стану. Крім того, стан листків рослин цих фітоценозів виявився найменш вразливим до дії природних факторів. У культурних лісових фітоценозах регіону найвищі показники життєвого стану також виявлені для дерев першого ярусу. Проте для дерев третього ярусу характерні мінімальні значення цього показника, що, ймовірно, негативним чином вплине на подальший розвиток лісових культурфітоценозів. Крім того, стан крони лісових культурфітоценозів Криворіжжя виявився найменш вразливим до негативної дії антропогенних і природних факторів.


Повний текст:

PDF

Посилання


Alekseev V. A. Dyahnostyka zhyznennoho sostoianyia derevev y drevostoev // Lesovedenye. 1989. № 4. S. 51–57.

Anuchyn N. P. Lesnaia taksatsyia. M.: Lesnaia promyshlennost, 1977. 522 s.

Belhard A. L. Stepnoe lesovedenye. M.: Lesnaia promyshlennost, 1971. 336 s.

Horeiko V. A. Yskusstvennye lesnye nasazhdenyia v stepy // Pytannia stepovoho lisoznavstva ta lisovoi rekultyvatsii zemel. 2010. Vyp. 39. S.7–19.

Horyshyna T. K. Rastenye v horode. L.: Yzd-vo LHU, 1991. 152 s.

Hrom M. M. Lisova taksatsiia. Lviv: UkrDLTU, 2005. 352 s.

Dobrovolskyi Y. A. ekoloho-byoheotsenolohycheskye osnovy optymyzatsyy tekhnohennykh landshaftov stepnoi zony Ukrayny putem ozelenenyia y oblesenyia: avtoref. dys. … d-ra byol. nauk: 03.00.16. Dnepropetrovsk, 1979. 62 s.

Zadorozhnaia D. V. Yntehralnaia otsenka zhyznesposobnosty Platanus×acerifolia (Aiton) Willd. v horodskykh nasazhdenyiakh // Promyshlennaia botanyka. 2013. Vyp. 13. S. 136–142.

Kazens Dzh. Vvedenye v lesnuiu ekolohyiu. M.: Lesnaia promyshlennost, 1982. 141 s.

Kulahyn A. A., Shahyeva Yu. A. Drevesnye rastenyia y byolohycheskaia konservatsyia promyshlennykh zahriaznenyi. M.: Nauka, 2005. 190 s.

Kulahyn Yu. Z. Drevesnye rastenyia y promyshlennaia sreda. M.: Nauka, 1980. 115 s.

Kucheriavyi V. P. Ozelenennia naselenykh mists. Lviv: Svit, 2005. 456 s.

Lysyi A. E., Ryzhenko S. A., Koziatyn Y. P. ekolohycheskye y sotsyalnye problemy y puty ozdorovlenyia krupnoho promyshlennoho rehyona (na prymere Kryvorozhskoho zhelezorudnoho basseina). Kryvoi Roh: etiud Servys, 2007. 428 s.

Otsinka lisoroslynnoho potentsialu zemel: metod. posib. K.: Vyd. dim «EKO-inform», 2010. 80 s.

Pohrebniak P. S. Osnovy lesnoi typolohyy. K.: Yzd-vo AN SSSR, 1955. 456 s.

Savosko V. M. Gruntovyi pokryv Kryvorizhzhia // Fizychna heohrafiia Kryvorizhzhia: monohrafichna navch. knyha. Kryvyi Rih: TOV «Tsentr-prynt», 2012. S. 154–175.

Savosko V. M. Vmist i rozpodil orhanichnoho vuhletsiu u kulturbioheotsenozakh derevnykh nasadzhen stepu v umovakh promyslovoho rehionu // Visn. Lviv. un-tu. Ser. biol. 2014. Vyp. 64. S. 226–234.

Savosko V. M., Kvitko M. O. Suchasnyi stan osnovnykh nasadzhen Dovhyntsivskoho dendroparku (m. Kryvyi Rih) // Promyslova botanika. 2014. Vyp. 14. S. 106–114.

Siryk A. A. Pryrodna styhlist lisovykh nasadzhen v stepu Ukrainy // Naukovi pratsi Mykolaiv. derzh. humanitarnoho un-tu imeni Petra Mohyly. Ser. ekol. 2000. Vyp. 1. T. 6. S. 20–22.

Spurr S. H. Lesnaia ekolohyia. M.: Lesnaia promyshlennost, 1984. 480 s.

Sukachev V. N., Dylys N. V. Osnovy lesnoi byoheotsenolohyy. M.: Nauka, 1964. 318 s.

Terek O. I. Patsula O. I. Rist i rozvytok roslyn. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 2011. 328 s.

Barnes B. V., Zak D. R., Denton S. R. et al. Forest Ecology. New York: John Wiley & Sons Inc., 1997. 774 p.

Nowak D. J., Hirabayashi S., Bodine A., Greenfield M. Tree and forest effects on air quality and human health in the United States // Environ. Pollut. 2014. N 193. P. 119–129. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2014.05.028

Perry D. A. Forest Ecosystems. Baltimore: The Johns Hopkins Press, 1994. 656 p.

Yang J., McBride J., Zhou J., Sun Z. The urban forest in Beijing and its role in air pollution reduction // Urban Forestry & Urban Greening. 2005. N 3. P. 65–78. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2004.09.001




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2017.75.08

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.