ВПЛИВ РЕКОМБІНАНТНОЇ АРГІНАЗИ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ БЛАСТНИХ КЛІТИН ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ПАЦІЄНТІВ, ХВОРИХ НА ЛЕЙКОЗ, IN VITRO

Анотація

Лейкози є одними з найбільш небезпечних злоякісних  онкозахворювань системи крові. Тому розробка та удосконалення методів діагностики і терапії цього типу новоутворень є актуальним завданням для сучасної науки та медицини. Фармакологічне зниження концентрації вільного аргініну в кров’яному руслі пацієнтів є новим методом боротьби з поширенням злоякісних клітин in vitro та in vivo. Однак ефективність його для терапії лейкозів потребує подальшого вивчення. Два аргінін-деградуючих ензими – рекомбінантна аргіназа людини (rhARG) і бактерійна аргініндеіміназа (ADI) продемонстрували значний антинеопластичний потенціал щодо визначених типів пухлин, який зараз перевіряється у II-III фазі клінічних випробувань. У даній роботі вперше проведено аналіз впливу препарату рекомбінантної аргінази людини (rhARG) на життєздатність первинно ізольованих лейкозних клітин від пацієнтів, хворих на гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ), in vitro. Об’єктом дослідження слугували бластні клітини лейкозу від пацієнтів, хворих на ГЛЛ, та нормальні лімфоцити від здорових донорів, на яких вивчали дію препарату rhARG. Імунофенотипування клітин проводилось у клініці методом проточної цитометрії з використанням моноклональних антитіл на апараті FACScan (Becton Dickinson, США) відповідно до рекомендацій фірми виробника. Мононуклеарні лейкоцити крові отримували з використанням градієнту густини фікол-верографін (1,076-1,078 г/см3). За умов дефіциту аргініну нами встановлено достовірне зниження життєздатності бластних клітин у 75 % хворих на ГЛЛ порівняно з контрольними взірцями цих клітин. Попередник аргініну, цитрулін, значно не впливав на цитотоксичність rhARG щодо лейкозних in vitro.