ВПЛИВ ТРИВАЛОГО ПЕРОРАЛЬНОГО ВВЕДЕННЯ ТАУРИНУ НА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЩУРІВ

Анотація

Проведено дослідження впливу тривалого перорального введення таурину на показники функціонального стану тварин – поведінкову активність, масу тварин і масу окремих органів, і деякі параметри крові (кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну, концентрацію глюкози). Дослідження проведені на самцях щурів лінії Wistar, яких ділили на три групи – контрольну (щоденно протягом 28 діб вводили у стравохід питну воду) та дві дослідні, яким вводили розчин таурину з розрахунку 40 (І дослідна група) та 100 (ІІ дослідна група) мг/кг маси тіла відповідно. Встановлено, що пероральне введення таурину на 10-ту добу експерименту призводить до відставання у масі піддослідних тварин щодо контролю. Починаючи з 15-ї доби, маса тварин усіх трьох груп не відрізнялася. Через 28 діб відносна маса головного мозку у тварин І дослідної групи була більшою, а сім’яників – навпаки, меншою, ніж у контролі. Відносна маса печінки тварин обох дослідних груп, а також головного мозку і сім’яників ІІ дослідної групи не відрізнялася від показників контрольної групи. Фонова поведінкова активність, яку визначали методом відкритого поля до введення таурину, у тварин І і ІІ дослідних груп була вищою, ніж у контрольних тварин. У відповідь на введення таурину у тварин обох дослідних груп зареєстрована швидка зміна поведінкової активності. При цьому найвища фонова поведінкова активність і найвираженіша швидка відповідь на введення таурину були виявлені у тварин І дослідної групи. Активність цитоплазматичної аспартатамінотрансферази головного мозку тварин І дослідної групи є статистично достовірно вищою, ніж у контрольних тварин. В інших тканинах тварин обох дослідних груп активність цитоплазматичної аспартатамінотрансферази за тривалого введення таурину не змінилася. У тварин І дослідної групи зареєстровано тенденцію до зменшення концентрації глюкози у крові, збільшення кількості еритроцитів і зниження вмісту гемоглобіну в одному еритроциті. Показники крові тварин ІІ дослідної групи не відрізнялися від контролю. Обговорюється роль аспартатамінотрансферази головного мозку тварин за тривалого введення таурину у підвищенні фонової поведінкової активності, збільшенні відносної маси мозку та розвитку гіпоксії, а відтак і адаптаційних реакцій, спрямованих на компенсацію гіпоксичного стану.

Ключові слова: таурин, маса тварин, маса органів, поведінкова активність, аспартатамінотрансфераза, рівень глюкози, кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну.