ВПЛИВ 3-СУЛЬФО-ТАУРОЛІТОХОЛЕВОЇ КИСЛОТИ НА АКТИВНІСТЬ Na+, K+-АТФ-АЗИ, БАЗАЛЬНОЇ Mg2+-АТФ-АЗИ І Ca2+-АТФ-АЗ СУБКЛІТИННОЇ ФРАКЦІЇ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ

Анотація

Відомо, що моногідроксильовані жовчні кислоти, такі як літохолева і таурохолева, суттєво пригнічують секрецію жовчі. Механізм цього явища ще не до кінця з’ясований. Встановлено, що за дії тауролітохолевої кислоти, а також її сульфату, спостерігається підвищення концентрації кальцію в цитозолі внаслідок вивільнення його з внутрішньоклітинних депо [9, 13]. Окрім того, спостерігається зростання рівня натрію в клітині [30]. Ми припустили, що ці процеси реалізуються за участю йонтранспортувальних помп. Для того, щоб перевірити наше припущення, ми вивчали вплив 3-сульфо-тауролітохолевої кислоти на активність Ca2+-АТФ-ази, Na+, K+-АТФази та базальної Mg2+-АТФ-ази. Досліди проводили на постмітохондріальній субклітинній фракції печінки щурів, що унеможливлює вплив тауролітохолевої кислоти 3-сульфату на рецептори плазматичної мембрани гепатоцитів. АТФ-азну активність оцінювали за вмістом неорганічного фосфору. Встановлено, що 3-сульфо-тауролітохолева  кислота пригнічувала активність Ca2+-АТФ-аз та Na+, K+-АТФ-ази, але підвищувала активність базальної Mg2+-АТФ-ази субклітинної фракції печінки щурів. Зроблено висновок, що пригнічення секреції під впливом 3-сульфо-тауролітохолевої кислоти спостерігається через інгібування роботи Na+, K+-АТФ-ази та Са2+-АТФ-аз, внаслідок чого зростає концентрація кальцію та натрію в цитозолі. Поряд із тим, висловлено припущення, що активування базальної Mg2+-АТФ-ази під впливом 3-сульфо-тауролітохолевої кислоти може свідчити про роль ендолізосомальної системи, так званого кислого депо, у реалізації вивільнення кальцію.

Ключові слова: жовчні кислоти, 3-сульфо-тауролітохолева кислота, гепатоцити, печінка, кальцій, Ca2+-АТФ-аза, Na+, K+ -АТФ-аза, базальна Mg2+-АТФ-аза.