РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИЯК ІНОЗЕМНОЇ В РЕСПУБЛІЦІ КОРЕЯ: ЗАКОН “ПРО СПРИЯННЯ ВИКЛАДАННЮ КРИТИЧНО ВАЖЛИВИХ ІНОЗЕМНИХ МОВ”

Анотація

Незважаючи на те, що дипломатичні відносини між Республікою Корея та Україною були встановлені ще у 1992 році, співпраця між двома країнами була незначною, враховуючи територіальну близькість Кореї до Росії та інші дипломатичні фактори. довгий час культурний та освітній обмін був дещо обмеженим, що заважало повноцінному розвитку та поглибленню вивчення української мови корейськими студентами. однак ситуація покращилася з прийняттям у серпні 2016 року Закону “Про сприяння викладанню критично важливих іноземних мов”. Закон має на меті підготовку компетентних кадрів з високим рівнем володіння мовами, які вважаються такими, що могли б потенційно сприяти досягненню стратегічних цілей Республіки Корея в галузі дипломатії, національної безпеки, економіки та науки і технологій. Українська мова була включена до переліку критично важливих іноземних мов. Ця стаття має на меті наступне. По-перше, стаття спрямована на аналіз стратегічного підґрунтя ухвалення даного закону урядом Республіки Корея у 2016 році. По-друге, пояснюється, чому саме українську мову було обрано до списку критично важливих мов. По-третє, у статті розглядаються перспективи зміцнення позицій української мови в Кореї на тлі прагнення уряду Республіки Корея активно брати участь упіслявоєнній відбудові України і посиленні своїх дипломатичних позицій у Східній Європі в цілому.В статті стверджується, що причини прийняття Закону “Про сприяння викладанню критично важливих іноземних мов” слід розглядати крізь призму дипломатії Республіки Корея як держави середньої сили. Ця логіка призвела до зацікавленості Республіки Корея в Україні, що, своєю чергою, викликало інтерес до української мови. На тлі глибокої зацікавленості Республіки Корея в післявоєнній відбудові України та стратегічній співпраці з Україною в умовах поглиблення військового партнерства між Росієюта Північною Кореєю з 2022 року, українська мова була названа пріоритетною критично важливою мо-вою для державного фінансування відповідно до другого п’ятирічного плану (2022-2026), прийнятого у вересні 2021 року в рамках Закону.

Ключові слова: політика критично важливих іноземних мов, дипломатія, держава середньої сили, стратегія, українська мова.