Теорія і практика викладання української мови як іноземної

У цій статті системно досліджено історичну еволюцію, сучасну типологію та основні принципипобудови кількісно обмежених систем словникового запасу в прикладній лінгвістиці та лексикографії.Хоча традиційна лінгвістична думка відстоює лексичне багатство, практичні контексти, зокрема викла-дання іноземних мов та доступність комунікації, вимагають стратегічного впровадження обмеженої лек-сики. Дослідження починається з відстеження фундаментальних зусиль щодо визначення основної лек-сики, що сягають корінням на початок 20 століття. Встановлено історичну відмінність між методологією,що використовувалася ранніми спрощеними словниками, такими як «Словник для вчителя» Ф. Л. Торн-дайка (1921), який переважно використовував аналіз частоти слів у великих корпусах для покращен-ня оцінки прочитності, та контрастним підходом «Базової англійської мови» К. К. Огдена (1925). Си-стема Огдена навмисно скоротила англійську мову до 850 слів на основі концептуальної достатності— здатності передавати важливі ідеї — а не емпіричної частоти, що призвело до появи штучнихміжнародних мов та ресурсів, таких як Вікіпедія простою англійською. Далі дослідження розглядає по-ширене термінологічне розмаїття та концептуальні перекриття, властиві цій галузі, надаючи комплек-сну типологію пов’язаних понять. Аналіз розрізняє: контрольовані природні мови (CNL), просту мову(Plain English / Leichte Sprache), словник для виживання, словник для спеціальних цілей тощо. �і систе-Plain English / Leichte Sprache), словник для виживання, словник для спеціальних цілей тощо. �і систе-English / Leichte Sprache), словник для виживання, словник для спеціальних цілей тощо. �і систе-English / Leichte Sprache), словник для виживання, словник для спеціальних цілей тощо. �і систе-/ Leichte Sprache), словник для виживання, словник для спеціальних цілей тощо. �і систе-Leichte Sprache), словник для виживання, словник для спеціальних цілей тощо. �і систе-Sprache), словник для виживання, словник для спеціальних цілей тощо. �і систе-Sprache), словник для виживання, словник для спеціальних цілей тощо. �і систе-), словник для виживання, словник для спеціальних цілей тощо. �і систе-ми відрізняються принципами відбору, цільовими групами та комунікативними цілями, що відображаєскладний функціональний ландшафт лексичної редукції в сучасному суспільстві.Також увагу зосереджено на лексичній основі української мови (ЛОУМ), представляючи деталь-ЛОУМ), представляючи деталь-), представляючи деталь-ний аналіз її структури, методології та міжмовного значення. ЛОУМ було створено ще до широкого впро-ЛОУМ було створено ще до широкого впро-було створено ще до широкого впро-вадження міжнародних серій частотних словників (таких як, наприклад, серія Routledge, 2006–2018),опираючись на збалансований корпус обсягом 1,7 мільйона слів, що представляє п’ять функційних стилівсучасної української мови. Вибравши 3000 найчастіших слів з кожного стилю, ЛОУМ виділила ядро з1386 лексичних одиниць. �ей хронологічний прецедент підкреслює ранній внесок України в кількіснута прикладну лексикографію. Найважливіше те, що порівняльний аналіз показує, що понад 90% слов-никового запасу ЛОУМ відповідає універсальним семантичним полям (наприклад, Природа, Людина,Суспільство, Абстрактні відносини), виявленим в інших багатомовних частотних словниках (німецькому,іспанському, французькому, турецькому, чеському та інших мовах). �я сильна структурна конвергенціяпідтверджує гіпотезу про спільну когнітивну та семантичну основу між мовами та позиціонує ЛОУМ якєвропейську модель корпусного лексичного універсалізму.Такий високий ступінь міжмовної кореляції демонструє універсальність базового лексичногошару між мовами, пропонуючи вагомі педагогічні висновки для використання ЛОУМ як системного«Спільного рамкового словника» для сприяння міжмовному переносу та розумінню серед тих, хто вивчаємову. Результати дослідження свідчать про необхідність єдиного концептуального підходу до обмежено-го словникового запасу, підкреслюючи поєднання частоти, тематичного охоплення та доступності привідборі лексичної основи. Зрештою, у статті пропонується уточнена концептуальна таксономія обме-жених лексичних систем та просувається поняття Загальної лексичної рамки (Common Lexical Frame-Common Lexical Frame-Lexical Frame-Lexical Frame-Frame-Frame-work) – доповнення до CEFR на рівні словникового запасу, що ґрунтується на корпусно-орієнтованих,міжлінгвістичних принципах. Результати дослідження відкривають шляхи для майбутніх досліджень,що включають кількісне вирівнювання семантичних полів, інтеграцію в цифрові навчальні платформи таширші порівняльні дослідження різних лінгвістичних типологій.Ключові слова: українська мова як іноземна, лексична основа, редукція словника, частотнісписки, моделювання мови, оптимізація словникового запасу, прикладна лінгвістика, квантитативналінгвістика, лексикографія