Вісник Львівського університету. Серія юридична

Проаналізовано вплив державної політики Австрійської монархії на розвиток банківської справи у Галичині (друга половина ХVІІІ–ХІХ ст.). Зазначено, що банківська справа у Галичині, зокрема у місті Львові, активно розвивалася після приєднання Галичини до складу Австрійської монархії. У Львові спочатку позики під заставу майна надавали багаті міщани, згодом виникли перші кредитні установи при найбільших львівських конфесіях, на зміну яким прийшли класичні банківські установи. В австрійський період банківські установи Львова відіграли важливу роль у розвитку регіонального залізничного транспорту і нафтовидобутку. Крім того, багато банків виступали замовниками будівництва монументальних будівель під свої штаб-квартири та філії. До початку XX ст. в Австро-Угорщині склалася особлива модель фінансової системи, у якій банки були пов’язані з промисловістю і залізничним транспортом. Ця модель була близька до німецької фінансової системи, оскільки створювалася під впливом німецької фінансової культури, але були в ній і свої особливості: у поліетнічній Австрійській імперії існувало декілька взаємопроникних фінансових систем зі своїми власними центрами у Відні, Будапешті, Празі, Кракові та Львові. Вся банківська система Галичини залежала від кредитів Австро-Угорського та іноземних банків, які були присутні у Львові. Наголошено, що державна політика Австрійської імперії у Галичині була спрямована розвиток банківської діяльності, яка визначалася господарською кон’юнктурою і напряму залежала від політичної ситуації. Численні війни, які проводила Австрійська імперія, негативно впливали на фінансовий стан країни, змушуючи уряд брати позики і в інших держав, і у власних заможних громадян. Період середини XVIII – початку ХІХ ст. у Австрійській монархії характеризувався нестабільністю фінансової системи і банківського сектора зокрема. На той час припадає упорядкування правових основ банківської діяльності і створення Національного банку Австрії 1816 р., покликаного сприяти фінансовій стабільності та розвитку економіки. Втім, банківське законодавство мало низку недоліків, усунення яких припало вже на другу половину ХІХ ст. 
Показано, що в австрійський період у Львові 1841 р. створено Галицьку офіційну кредитну установу, 1842 р. – Галицьку ощадну касу, 1843 р. – Галицьке земське кредитне товариство, 1859 р. – Галицьку офіційну кредитну установу, яка мала виданих 1 188 іпотек на суму 48 530 000 флоринів, та випущених цінних паперів на суму 12 080 400 флоринів, її резервний фонд становив 854 046 флоринів 93 крейцера. З 1860 р. у Львові діяли наступні фінансові установи: філія привілейованого австрійського національного банку; Галицька ощадна каса, що розташовувалася в приміщенні міської ради; Галицька офіційна кредитна установа, що розташовувалася в корпусі № 23 1/4 Інституту Оссолінських; привілейоване кредитне агентство «Піус Монс» при Вірменській церковній митрополії; позиковий фонд Франца Йосипа. З 1867 р. у Львові відкрито Галицький акціонерний іпотечний банк, 1869 р. – відкрито Селянську кредитну установу, 1871 р. у Львові також діяла Селянська кредитна установа, яка знаходилася на вулиці Єзуїтській. У 1873 р. відкрито Галицький кредитний банк, Аграрно-кредитну установу для Галичини та Буковини, 1874 р. створено Галицьку авансову касу, яка надавала позики під особисту поруку третьої особи, що приймала на себе зобов’язання погашення боргу в разі їх невиконання боржником. Отримання позики боржник засвідчував скриптом або векселем, які солідарно зобов’язували боржника і поручителя. Погашення кредиту здійснювалося щотижневими або щомісячними платежами, розподіленими на всю суму боргу (включаючи комісію). У Львові з 1878 р. діяли наступні фінансові установи: Галицька ощадна каса, яка знаходилася на вул. Ягеллонській 5.; Галицьке земське кредитне товариство, яке знаходилось на вул. Кароля Людвіка 1 та видавало позики під 5 % річних з 1% амортизації; філія привілейованого Австрійського національного банку, яка знаходилась на вул. Кароля Людвіка 3; Галицький акціонерний іпотечний банк, який видавав іпотечні позики під 6 % річних та розташовувався на пл. Галицькій 15; Селянська кредитна установа, яка знаходилася на вул. Ягеллонській 14; філія упривілейованої австрійської кредитної установи для торгівлі та промисловості, що розташовувалася на вул. Кароля Людвіка 33; Галицький кредитний банк, що знаходився на вул. Валовій 4; Аграрнокредитна установа для Галичини та Буковини; Привілейоване кредитне агентство «Піус Монс», що знаходився на вул. Вірменській 9; Галицька заставна та кредитна установа, що знаходилася у партері Театру; Галицька авансова каса, знаходилася на вул. Галицькій 21 та налічувала 1 641 учасника з річним оборотом в 1 105 615 злотих та ін. Акцентовано, що в Галичині у складі Австрійської монархії відбулося становлення та розвиток банківської справи в нових економічних умовах переходу від Середньовіччя до Нового часу. Австрійська імперія прагнула встановити контроль над банківською діяльністю, впорядкувати процедуру позик, визначити максимальний відсоток кредитування тощо. Значні зміни відбулися у Галичині, зокрема було створено низку банківських установ, завдяки яким активізувалися економічні відносини та було досягнуто значних успіхів у розвитку сільського господарства та промисловості.

банк, банківська справа, банківська діяльність, державна політика, Галичина, Австрійська монархія, архітектурна діяльність, місцеве самоврядування, державне управління.

1. Aparat upravlinnia Halychynoiu v skladi Avstro-Uhorschyny / V. S. Kul'chyts'kyj, I. J. Bojko, I. Yu. Nastasiak, O. I. Mikula. L'viv, 2002.

2. Arkusha, O. H., Kondratiuk, K. K., Mudryj, M. M., Sukhyj, O. M. (2016). Chas narodiv. Istoriia Ukrainy KhIKh stolittia : navchal'nyj posibnyk / za zah. red. M. M. Mudroho. L'viv : LNU imeni Ivana Franka.

3. Bank. https://uk.wikipedia.org/wiki/.

4. Bankivs'ka sprava u L'vovi. https://uk.wikipedia.org/wiki/.

5. Bojko, I. J. (2018). Vplyv derzhavnoi polityky Avstrijs'koi monarkhii na sotsial'no-ekonomichnyj rozvytok u Halychyni (druha polovyna XVIII–XIX stolit'). Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriia iurydychna., 66, 42–57.

6. Bojko, I. J. (2017). Halychyna u derzhavno-pravovij systemi Avstrii ta Avstro-Uhorschyny (1772–1918) : navch. Posibnyk. L'viv : LNU imeni Ivana Franka.

7. Borys, I. (2023). Stanovlennia ta rozvytok pravovoho rehuliuvannia bankivs'koi diial'nosti v Avstrijs'kij monarkhii (druha polovyna XVIII – seredyna XIX st.). Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriia iurydychna, 77, 46–55.

8. Herasymenko, M. P. (1959). Ahrarni vidnosyny v Halychyni v period kryzy panschynnoho hospodarstva. Kyiv.

9. Ivanyts'kyj, Ye., Mykhalevych, V. (1995). Istoriia Boryslavs'koho naftopromyslovoho rajonu v datakh, podiiakh i faktakh. Drohobych.

10. Istoriia derzhavy i prava Ukrainy : pidruchnyk / V. D. Honcharenko, V. M. Yermolaiev, V. O. Rum'iantsev ta in. ; za red. V. D. Honcharenka. Kharkiv : Pravo, 2013.

11. Istoriia L'vova. https://uk.wikipedia.org/wiki/Istoriia_L'vova.

12. Istoriia naftovykh promysliv Boryslava. https://uk.wikipedia.org/wiki / Istoriia naftovykh promysliv Boryslava.

13. Mykulych, O. (2004). Naftovyj promysel Skhidnoi Halychyny do seredyny KhIKh st. Vydannia druhe, dopovnene. Drohobych.

14. Pershyj bank L'vova. Retrieved from https://lviv-future.com.ua/uk/articles-pershyj-bank-lvova.

15. Petriv, R. V. (1993). Henezys kapitalizmu u mistakh Skhidnoi Halychyny v kintsi XVIII - pershij polovyni XIX ct. (1772–1850). Ivano-Frankivs'k, 22.

16. Chornovol, I. P. (2004). «Dnister». Entsyklopediia istorii Ukrainy : u 10 t. / redkol.: V. A. Smolij (holova) ta in. ; Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. Kyiv : Nauk. dumka, T. 2 : H – D. S. 688 s.

17. Shevchuk, H. J. (2006). Fakhovo-hospodars'ka ta kul'turno-osvitnia diial'nist' tovarystva «Sil's'kyj hospodar» (1899–1944) : аvtoref. dys. kand. ist. nauk. – spets. 07.00.01 – istoriia Ukrainy. L'viv