ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНІКИ НОРМОПРОЄКТУВАННЯ В ПОЛЬЩІ

Анотація

Досліджено нормативне закріплення техніки нормопроєктування в Польщі та проаналізовано доктринальні підходи до її розуміння. Визначено широкий і вузький підхід до розуміння цього правового явища: в найширшому значенні під правотворчою технікою розуміють і правила формулювання та систематизації правових приписів, і правила щодо методики приготування проєктів нормативно-правових актів і правотворчої процедури, а в найвужчому розумінні – сукупність правил, що стосуються суто внутрішньої систематики нормативно-правового акта. Акцентовано увагу на різних підходах до визначення природи законодавчої техніки, зокрема визначеннях Урядового центру законодавчої діяльности, та на її значенні для формування належної правової системи. Наведено правові позиції Конституційного суду Польщі щодо ролі законодавчої техніки в правовій системі Польщі та її важливости для розвитку демократичної правової держави. Виявлено, що Конституційний суд Польщі розглядає засади законодавчої техніки як праксеологічний канон, ігнорувати який суб’єкт правотворення не може. Перелічено акти, які регулюють питання законодавчої техніки в Польщі. Здійснено ґрунтовний аналіз приписів Розпорядження Голови Ради Міністрів Польщі від 20 червня I. Vozniak ISSN 2078-4503. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2025. Випуск 80 25 2002 р. у справі «Засади законодавчої техніки». Перелічено головні принципи законодавчої техніки. Описано структуру законодавчого акта та класифікацію видів нормативних приписів відповідно до вимог «Засад законодавчої техніки». Наголошено на особливостях техніки нормопроєктування в Польщі (епізодичні положення, ввідні закони, обов’язок видавати консолідовані тексти нормативно-правових актів), а також здійснено огляд критики окремих інструментів законодавчої техніки. Описано ті особливості польської техніки нормопроєктування, які пов’язані з виконанням зобов’язань щодо адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Означено ті особливості польської законодавчої техніки, рецепція яких в українську правову систему могла би бути доцільною. Зроблено висновки про перспективність подальших досліджень польської техніки нормопроєктування з метою рецепції її окремих підходів.