ТРАВЕРТИНИ БАСЕЙНУ РІЧКИ ЗУБРИ: ГЕНЕЗА, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОХОРОНИ

Анотація

Комплексно вивчено поклади травертинів у басейні р. Зубри та пов’язані з ними біотопи. Такі дослідження провадилися уперше. Всього було обстежено понад десять потоків – від витоків Зубри у м. Львові до її впадіння у Дністер між с. Устя та Розвадів. Поширення травертинів має спорадичний характер та було зафіксовано лише у восьми локаціях: с. Зубра, с. Кротошин Львівського району та с. Бродки і с. Поляни Стрийського р-ну Львівської області, з яких одна цілковито втрачена через господарську діяльність людини, чотири – інактивовані, три – активні та знаходяться на ініціальній стадії свого розвитку. Встановлено, що досліджувані відклади диференціюються за генезою та структурно-текстурними ознаками. Вони репрезентовані головно ініціальною, річковою (флювіальною) та болотною (палюдальною) формами туфоутворення. За архітектонікою літофацій перша модель представлена слабкоструктурованими мікробіолітами, друга – нервоїдними та філоїдними макродетритовими фітолітами, а також талоїдними бріолітами, тоді як третя – фітогермами та мікродетритовими фітолітами. Діагностика сучасного стану досліджуваних травертинів показала, що всі вони є помітно трансформовані діяльністю людини. Половина з них є цілковито інактивована та виключена з процесів туфонагромадження, а інша – активна, але знаходиться на ініціальному етапі свого розвитку через значний тривалий антропогенний пресинг (каптування, облаштування бетонних резервуарів, розчистка русел тощо). Найціннішим у природоохоронному контексті є дві ділянки. Перша – з палюдальними травертинами на місці давнього карбонатного болота, заслуговує на надання статусу геологічної пам’ятки природи місцевого значення “Кам’яне багно”. Особливістю травертинових утворень є наявність у них численних залізистих стяжінь, які трактуються нами як болотні залізні руди. Тут можна виділити дві основні літофації: фітогермальну (каркасну) та детритову. Друга – з активним травертиновим бріолітовим каскадом, розташована у залісненому ярі, є перспективним ландшафтним заказником місцевого значення “Полянська дебра”.