ТРАВЕРТИНИ БАСЕЙНУ РІЧКИ ЗУБРИ: ГЕНЕЗА, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОХОРОНИ

Марина Рагуліна, Уляна Борняк, Роман Дмитрук, Олег Орлов, Юрій Драч

Анотація


Комплексно вивчено поклади травертинів у басейні р. Зубри та пов’язані з ними біотопи. Такі дослідження провадилися уперше. Всього було обстежено понад десять потоків – від витоків Зубри у м. Львові до її впадіння у Дністер між с. Устя та Розвадів. Поширення травертинів має спорадичний характер та було зафіксовано лише у восьми локаціях: с. Зубра, с. Кротошин Львівського району та с. Бродки і с. Поляни Стрийського р-ну Львівської області, з яких одна цілковито втрачена через господарську діяльність людини, чотири – інактивовані, три – активні та знаходяться на ініціальній стадії свого розвитку. Встановлено, що досліджувані відклади диференціюються за генезою та структурно-текстурними ознаками. Вони репрезентовані головно ініціальною, річковою (флювіальною) та болотною (палюдальною) формами туфоутворення. За архітектонікою літофацій перша модель представлена слабкоструктурованими мікробіолітами, друга – нервоїдними та філоїдними макродетритовими фітолітами, а також талоїдними бріолітами, тоді як третя – фітогермами та мікродетритовими фітолітами. Діагностика сучасного стану досліджуваних травертинів показала, що всі вони є помітно трансформовані діяльністю людини. Половина з них є цілковито інактивована та виключена з процесів туфонагромадження, а інша – активна, але знаходиться на ініціальному етапі свого розвитку через значний тривалий антропогенний пресинг (каптування, облаштування бетонних резервуарів, розчистка русел тощо). Найціннішим у природоохоронному контексті є дві ділянки. Перша – з палюдальними травертинами на місці давнього карбонатного болота, заслуговує на надання статусу геологічної пам’ятки природи місцевого значення “Кам’яне багно”. Особливістю травертинових утворень є наявність у них численних залізистих стяжінь, які трактуються нами як болотні залізні руди. Тут можна виділити дві основні літофації: фітогермальну (каркасну) та детритову. Друга – з активним травертиновим бріолітовим каскадом, розташована у залісненому ярі, є перспективним ландшафтним заказником місцевого значення “Полянська дебра”. 


Ключові слова


вапняковий туф, моделі туфоутворення, біота, літофації.

Повний текст:

PDF

Посилання


  1. Борняк У. І., Рагуліна М. Є, Орлов О. Л. Болотні травертини басейну річки Зубра (Львівська область). Проблеми геології України : зб. наук. праць / відп. ред. М. М. Павлунь. Львів, 2024. С. 141–144.
  2. Гураль-Сверлова Н. В., Гураль Р. І. Визначник наземних молюсків України. Львів, 2012. 216 c.
  3. Дідух Я. П., Чорней І. І., Буджак В. В. та ін. Рідкісний туфогенний біотоп у басейні Дністра. Український ботанічний журнал. 2018. Т. 75. № 2. С. 149–159. https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.02.149.
  4. Національний каталог біотопів України / за ред. А. Куземко, Я. Дідуха, В. Онищенка, Я. Шеффера. Київ : ФОП Клименко Ю. Я., 2018. 442 с.
  5. Природні ресурси Львівщини / Б. М. Матолич, І. П. Ковальчук, Є. А. Іванов та ін. Львів : ПП Лукащук В. С., 2009. 120 с.
  6. Рагуліна М., Орлов О., Борняк У. та ін. Оселище вуглекислих залізистих травертинових джерел Міжгірської Верховини (Українські Карпати). Міжнародна науково-практична конференція “Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту” (1–2 червня 2023 р.) : зб. матер. Ужгород : ПП “АУТДОР-ШАРК”, 2023. С. 125–128.
  7. Тлумачний посібник оселищ Резолюції №4 Бернської конвенції, що знаходяться під загрозою і потребують спеціальних заходів охорони. Перша версія адаптованого неофіційного перекладу з англійської (третього проекту офіційної версії 2015 року) / А. Куземко, С. Садогурська, О. Василюк. Київ, 2017. 124 с.
  8. Alexndrowicz W. P. Malakofauna osadów czwartorz dowych i zmiany rodowiska naturalnego Podhala w młodszym vistulianie i holocenie. Krakоw : Folia Quaternaria, 1997. 272 s.
  9. Alexandrowicz W. Protection of calcareous tufa sites in southern Poland. Polish Geological Institute Special Papers. 2004. № 13. P. 119–124.
  10. Alexandrowicz W., Alexandrowicz S. Analiza malakologiczna – metody badań i interpretacji (Malacological analysis – methods of research and interpretation). Rozprawy Wydziału Przyrodniczego PAU. 2011. Vol. 3. P. 5–302.
  11. Apolinarska K., Kiełczewski R., Pleskot K. et al. The decline of tufa deposition in an alkaline fen ecosystem in East-Central Europe and its impact on biotic assemblages: Insights from monitoring and paleoecological data. Science of The Total Environment. 2024. Vol. 912. 169408. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2023.169408.
  12. Bensettiti F., Gaudillat V., Haury J. Cahiers d'habitats. Natura 2000. Connaissance et gestion des habitats et des espèces d'intérêt communautaire. T. 3. Habitats humides. Paris : La Documentation française, 2002. 457 p.
  13. Carthew K. D., Taylor M., Drysdale R. Are current models of tufa sedimentary environments applicable to tropical systems? A case study from the Gregory River. Sedimentary Geology. 2003. Vol. 162. P. 199–218. https://doi.org/10.1016/S0037-0738(03)00151-9.
  14. Croft D. A., Su D. F., Simpson S. W. Introduction to Paleoecological Reconstruction. Methods in Paleoecology. Vertebrate Paleobiology and Paleoanthropology. Springer. 2018. https://doi.org/10.1007/978-3-319-94265-0_1.
  15. Glöer P. The Freshwater Gastropods of the West-Palaearctis. Hetlingen, 2019. 345 p.
  16. Hodgetts N., Söderström L., Blockeel T. et al. An annotated checklist of bryophytes of Europe, Macaronesia and Cyprus. Journal of Bryology. 2020. Vol. 42 (1). P. 1–116. https://doi.org/10.1080/03736687.2019.1694329.
  17. Hugonnot V. Approche morphologique, phytocœnotique et fonctionnelle des bryolithes de la basse vallée de l’Isère (de Saint-Marcellin à Romans), France. Revue d’Ecologie. 2017. Vol. 72 (2). Р. 116–133. https://doi.org/10.3406/revec.2017.1879.
  18. Łomnicki А. M. Geologia Lwowa i okolicy. Atlas geologiczny Galicyi. Zeszyt 10. Сzesc 1. Kraków : Wydawnictwo Fizjograficzne Akademii UM, 1897. 208 s.
  19. Megerle H. Calcerous Tufa as Invaluable Geotopes Endangered by (Over-)Tourism: A Case Study in the UNESCO Global Geopark Swabian Alb, Germany. Geosciences. 2021. Vol. 11. 198. DOI: https://doi.org/10.3390/geosci‐ences11050198.
  20. NATURA 2000. URL: https://natura2000.eea.europa.eu.
  21. Pedley H. M. Classification and environmental models of cool freshwater tufas. Sedimentary Geology. 1990. Vol. 68. P. 143–154.
  22. Pentecost A. Travertine. Berlin : Springer, 2005. 445 р.
  23. Perri E., Manzo E., Tucker M. Multi-scale study of the role of the biofilm in the formation of minerals and fabrics in calcareous tufa. Sedimentary Geology. 2012. Vol. 263–264. P. 16–29. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sedgeo.2011.10.003.
  24. Plants of the World Online. POWO. Facilitated by the Royal Botanic Gardens, Kew, 2023. URL: http://www.plantsoftheworldonline.org.
  25. Welter-Schultes F. European non-marine molluscs, a guide for species identification. Göttingen : Planet Poster Editions, 2012. 679 p.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2025.58.13798

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)