З історії оздоровниць Галичини: водолікарня в містечку Сасів Золочівського повіту
Анотація
Розкрито краєзнавчі та урбаністичні дослідження, що пов’язані з вивченням рекреаційного господарства Галичини в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Метою дослідження є аналіз передумов виникнення та діяльність оздоровчого закладу в містечку Сасів Золочівського повіту в складі Австро-Угорщини. Виникнення водолікарні в Сасові пов’язане з відомим галицьким родом полонізованих вірменів Торосевичів. Коли точно відкрито сам лікувальний заклад, у 1865 р. чи дещо згодом, не відомо. Перша віднайдена реклама водолікарні у львівському виданні “Gazeta Narodowa” датована 1868 р.
Наприкінці XIX ст. водолікарня у Сасові була єдиним бальнеологічним закладом у повіті. Найбільш активно заклад функціонував у 1880-ті рр. та функціонував до початку бойових дій на території Галичини під час Першої світової війни. Встановлено, що курортний гідротерапевтичний заклад “Сасів” мав розвинену матеріально-технічну базу для лікування та відпочинку гостей. Тут працювали відомі лікарі, що володіли сучасними на той час методиками оздоровлення та реабілітації (Францішек Медвей, Генрік Еберс). У водолікарні впроваджувалися водні процедури (душ, масаж), купання в річці Буг, грязелікування, опромінення кварцовою лампою, вправи гімнастичні тощо.
Заклад працював не цілорічно, а приймав відвідувачів з травня по жовтень кожного року. Той, хто мав бажання оздоровитися, міг зупинитися в будинках водолікарні, або в гостьових віллах у містечку і на передмістях. Лікувальний водний заклад потребував у значній кількості овочів і фруктів, молочної продукції, саме тому в Сасові та довколишніх селах розвивалися такі галузі, як городництво, садівництво, молочарство. Водолікарня була важливим джерелом доходів місцевих жителів. Описано інфраструктуру оздоровниці, цінову політику, медичний персонал. Встановлено роль і місце оздоровниці в рекреаційній системі Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
- Вороняк І. 50 куточків Львівщини, які варто відвідати. Львів, 2013. 224 с.
- Золочівщина: її минуле і сучасне / упоряд. В. Болюбаш. Нью-Йорк–Торонто–Канберра, 1982. 661 с.
- Карпинець І. Галичина: Військова історія 1914–1921 років. Львів, 2005.
- Осередчук М. А. Львів–Відень у кінці ХІХ – початку ХХ століття: візити представників Габсбурзької династії до Львова та їх відображення у пресі. Архіви України. 2013. № 4. С. 93–110. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ay_2013_4_7.pdf.
- Рутинський М. Курорт Сасів на Львівщині: історико-географічні особливості функціо-нування у ХІХ – на початку ХХ століття. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2013. Вип. 42. С. 306–310.
- Сайт “Allegro”. URL: https://archiwum.allegro.pl/oferta/sassow-park-obieg-zloczow-1902-i13369984881.html.
- Центральний державний історичний архів України м. Львів. Фонд 720. Опис 1. Справа 402. Карти земельних ділянок сіл Золочівського повіту та м. Золочева (почато 1752, закінчено 1759 р.), арк. 15.
- Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Колекція документів О. Чоловського. Фонд 141. Опис 1128. Inwentarz dobr Sassow. 1842. 100 арк.
- Чернецький В. М. Сасів в повіті Золочівськім. КМ. 1897. № 10. С. 22–26.
- Alegata do Sprawozdań Stenograficznych z Drugiej Sesyi Szóstego Peryodu Sejmu Krajowego Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem z roku 1890. Alegat 28. [Kadencja VI, sesja II, al. 28]. Biblioteka Jagiellońska, 418423 III. Str. 1.
- Gazeta Narodowa, 9 maja 1872, Nr 126.
- Gazeta Narodowa, 10 maja 1872, Nr 127.
- Gazeta Narodowa, 11 maja 1872, Nr 128.
- Gazeta Narodowa, 12 lipca 1868, Nr 159.
- Gazeta Lwowska, 19 lipca 1883, Nr 163.
- Gazeta Lwowska, 5 lipca 1887, Nr 150.
- Gazeta Lwowska, 7 czerwca 1891, Nr 127.
- Gazeta Lwowska. 14 lipca 1909, Nr 157.
- Ebers H. Sassow, Zaklad wodoleczniczy w Galicyj pod Zloczowem w r. 1883. Lwów : T-wo Pedagog., 1883. 12 s.
- Inlender A. Przewodnik ilustrowany po c. k. austr. kolejach panstwowych. Wieden, 1892. Str. 10.
- Kołaczkowski Ju. Wiadomości tyczące się przemysłu i sztuki w dawnej Polsce. Krakow : Nakładem Mikołaja Kańskiego, 1888. 437 s.
- Księga adresowa Polski 1928 r., woj. tarnopolskie. Tow. Rekl. Międzynarod., Warszawa, 1928.
- Księga pamiątkowa i adresowa wygnańców wojennych z Galicyi i Bukowiny 1914–1915 oraz Album pamiątkowe. Cz. 3. Prowincya i Bukowina.
- Lewicki S., Orłowicz M., Praschil T. Przewodnik po zdrojowiskach i miejscowościach klimatycznych Galicji. Lwów, 1912. 108 s.
- Medvey Franciszek. Bibliografia Estreichera. Str. 93. URL: http://www.estreicher.uj.edu. pl/xixwieku/indeks/3078.html.
- Jandziś S., Zaborniak S., Pleśniak А. Z tradycji wodolecznictwa we Lwowie przed 1914 r. Przegląd Medyczny Uniwersytetu Rzeszowskiego i Narodowego Instytutu Leków w Warszawie. 2015. № 2.
- Sasów. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. T. X (Rukszenice–Sochaczew).
- Skorowidz przemyslowo-handlowy Królestwa Galicyi 1913. II wydanie. Lwow, 1912.
- Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w Krolestwie Galicyi I Lodomeryi wraz z Wielkiem Ksiestem Krakowskiem. Lwow, 1868. 272 s.
- Zięba A. Michał Wit Torosiewicz. Wiki. Ormianie – wolna encyklopedia Ormian w Polsce. URL: https://wiki.ormianie.pl/index.php?title=Micha%C5%82_Wit_Torosiewicz.
- Zięba A. Teodor Jan Torosiewicz. Wiki. Ormianie – wolna encyklopedia Ormian w Polsce. URL: https://wiki.ormianie.pl/index.php/Teodor_Jan_Torosiewicz.
- Zięba A. Mikołaj Henryk Torosiewicz. Wiki. Ormianie – wolna encyklopedia Ormian w Polsce. URL: https://wiki.ormianie.pl/index.php?title=Miko%C5%82aj_Henryk_Torosiewicz.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2024.57.13671
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)
