Морфологічні особливості ґрунтів Широколужанського ПОНДВ Карпатського біосферного заповідника

Анотація

Ґрунти заповідних територій є унікальними і цінними ґрунтовими утвореннями, а їхнє вивчення має наукове, пізнавальне і природоохоронне значення. Вивчення ґрунтового покриву заповідних територій є актуальним дослідженням, так як знання їхніх властивостей дасть змогу встановити умови ґрунтоутворення у гірських районах та започаткувати їх моніторингові дослідження. Метою дослідження є вивчення морфологічної будови ґрунтів у межах Широколужанського природоохорон-ного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника, що сформовані на схилах із різною крутизною та абсолютною висотою, вирізняються ґрунтотворними породами і рослинним покривом. Об’єктом дослідження є ґрунти цього відділення, які виникли під різними ґрунтотворними породами і фітоценозами, а предметом – морфологічні особливості будови генетичного профілю ґрунтів різних типів.

На основі польових досліджень вивчено морфологічні особливості буроземів гірсько-лісових холодного, помірно-холодного і прохолодного поясів, дерново-буроземних ґрунтів помірно-холодного поясу і дернових глеюватих ґрунтів на давньоалювіальних відкладах. Описано морфологічну будову досліджуваних ґрунтів у різних природних умовах, що вплинули на їх морфометричні характе-ристики. Головну увагу акцентовано на дослідженні лісової підстилки, потужності, забарвлення, складення, гранулометричного складу, структури, скелетності і включень генетичних горизонтів. Виявлено головні відмінності у морфологічній будові ґрунтів залежно від абсолютної висоти розташування, ґрунтотворної породи та видового складу рослинного покриву. У морфологічній будові ґрунтів спостережено відмінності в потужності і диференціації ґрунтового профілю, складі ґрунтотворних порід, потужності лісової підстилки і дернини, гумусових горизонтів та їхньому гранулометричному складі, структурі і складенні, а також глибині поширення коріння, забарвленні, кількості щебенюватого матеріалу.

Результати досліджень можна використовувати для удосконалення класифікації та діагностики буроземів, дерново-буроземних та дернових глеюватих ґрунтів, а також коригування матеріалів ґрунтових обстежень заповідної території.