Мій Іван Овксентійович Денисюк
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/myf.2010.2%20(5).935
Анотація
Братство по духу в усі часи, в усіх народів цінувалося вище, ніж братство по крові. Згадаймо біографії творців світових релігій, загалом духовних подвижників – воїнів, ченців, бунтарів, поетів. Для багатьох «чужі» «добрії люде» стали ближчими і дорожчими за «своїх», ще й тому, що Доля передчасно забрала «кровних» у інші світи. Так сталося і в мене. За все, за всіх дорогих мені «братів по крові» разом із надто рано (через десять днів після мого народження) заснулою вічним сном мамою я молився з дитинства, а з вісімнадцяти років молився ще й віршами, які привели мене з волинського лісового села через Петербург, забайкальську тайгу до Львова на факультет журналістики тоді Львівського державного університету імені Івана Франка.
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.