До визначення критeріїв жанрової типології українського оказіонально-обрядового фольклору

Анотація

У статті розглянуто проблему розрізнення і виділення трьох основних жанрових типів українського оказіонально-обрядового фольклору – народної молитви, замовляння і примовки. На думку автора, головним критерієм диференціації цих жанрів є втілена у творі ідея божества, що художньо реалізована в божественному персонажі на рівні поетики, яку В. Пропп вважав першою ознакою для визначення і характеристики жанрового типу. У народній молитві, на відміну від замовляння і примовки, безпосередню участь у наданні допомоги адресатові утилітарно-сакрального твору бере не сам виконавець фольклору, а божество в образі фольклорного персонажа, священний статус якого, за народними переконаннями, є джерелом сили й могутності. Натомість у замовляннях і примовках під час словесного впливу безпосердню допомогу надає знахар, який покладається на власні сили і внутрішні людські ресурси. Свої висновки дослідник ілюструє оказіональними зразками від вроків, взятих із відомих фольклорних збірників. Ключові слова: оказіонально-обрядовий фольклор, народна молитва, замовляння, примовка, структура, формула, божество, персона.