Неофольклоризм поезії ранніх українських модерністів (Осип Маковей, Василь Щурат, Агатангел Кримський)
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/myf.2009.1%20(2).877
Анотація
У науковій розвідці здійснено аналітичне декодування особливостей неофольклоризму тріо ранніх модерністів, для творчості яких характерний перехід від репродукування прототипів до індивідуального функціонального перетворення народних джерел, синтезування народнопоетичного й позафольклорного складників. Багата формами літературно-фольклорна дифузія поезії О. Маковея знайшла найдовершеніший вияв у гумористично-сатиричних і «воєнних» віршах. Вагомими були контакти з усною словесністю В. Щурата, у творчості якого фольклорна поезія була суттєвим фактором його літературної праці. Неофольклоризм лірики А. Кримського – вибіркового характеру, зумовлений спромогами внутрішньолітературної передачі усної народної творчості, специфікою жанру й особливостями задуму. Ключові слова: лірика, дифузія, неофольклоризм, пісня, література, казка, модерні засоби.
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.