Бойківські колядки та віншування з села Липовиця Рожнятівського району Івано-Франківської області

Анотація

У потоці тисячоліть імунітет незнищенності для української культури дарувало, зокрема, невмовкне, повсякденне звучання народної поезії. Тому їй, українській пісні, щойно її “відкрили” світові, чомусь поспіхом відмовляли у можливій перспективі і полюбляли наспівувати заупокійні меси. Академік ВУАН С.Єфремов усистематизував і категорично демістифікував цей псевдонауковий “песимізм”, розпачливо-заупокійні ламентації на адресу української усної народної словесності: “Такі жалі та нарікання на занепад народної мови й поезії, – читаємо в “Історії українського письменства”, – не з учорашнього дня почалися. Можна сказати, що вони налічують собі мало не стільки ж літ віку, як і той народницький рух, наслідком якого було українське національне відродження й письменство” (Єфремов С. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995. – С. 268