THE EFFECT OF MULTIPROBIOTIC “APIBACT®” ON INTERFERON PRODUCTION AND 2′,5′-OLIGOADENYLATE SYNTHETASE ACTIVITY IN RAT THYMUS LYMPHOCYTES UNDER HYPOACIDITY EVOKED BY OMEPRAZOLE INJECTION

I. V. Kompanets, S. V. Pilipenko, A. G. Korotkiy, T. P. Karpovets, V. V. Nikolska, L. I. Ostapchenko, T. V. Beregova, D. S. Yankovskiy


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0702.288

Abstract


The interferon (IFN) production by rat thymus lymphocytes and the activity of IFN-induced 2′,5′-oligoadenylate synthetase (2′,5′-OA-synthetase) in these cells were stu­died at hypoacidity of gastric juice evoked by omeprazole injection and also at combined omeprazol and multiprobiotic “Apibact®” treatment. The IFN production by thymocytes of rats with hypoacidity of gastric juice was shown to increase by 2.5±1.2 times in comparison to control (intact animals), the 2′,5′-OAS activity decreased by 28±1.34%. Both the IFN production and enzyme activity were increased comparative to unstimulated cells in response to IFN inducers – phytohemagglutinin A (PHA) (20 µg/ml) and cycloferon (50 µg/ml) treatment in vitro. Administration of “Apibact®” in parallel with omeprazole administration, led to amplification of the PHA action on IFN production and 2′,5′-OAS activity in thymocytes. Probably, the IFN synthesis by thymocytes is stimulated under hypoacidity of gastric juice. It may be a result of activation of immune response to opportunistic microflora colonization of stomach. “Apibact®” exhibit immunomodulatory properties, amplifying the ability of thymocytes to synthesize IFN in response to exoge­nous stimulation in rats with hypoacidity of gastric juice.


Keywords


hypoacidity, omeprazol, multiprobiotics, “Apibact®”, thymocytes, 2′,5′-oli­goadenylate synthetase, interferon inducers

References


1. Берегова Т.В., Непорада К.С., Цирюк О.I. та ін. Змiни у функцiонуваннi слизового бар'єру проксимального вiддiлу травного тракту в умовах тривалої гiпоацидностi та їх корекція. Доповіді національної Академії Наук України, 2010; 8: 163-166.

2. Вороніна О.К., Грищук В.М. Динаміка змін в слизовій оболонці шлунка щурів при гіпергастринемії різної тривалості. В кн.: Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології: тези доповідей ІІІ Всеукр. наук. конф. (м. Київ, 4-6 жовтня 2006 р.). Київ, 2006: 24-25.

3. Цирюк О.I., Берегова Т.В. Вплив мультипробiотика "Симбiтер ацидофiльний" концентрований на стан мiкроекологiї шлунка у щурiв. Проблеми екол. та мед. генетики i клiнiч. імунології, 2007; 3-4(78-79): 62-70.

4. Vesper B.J., Jawdi A., Altman K.W. et. al. The effect of proton pump inhibitors on the human microbiota. Curr Drug Metab, 2009; 10(1): 84-89.
https://doi.org/10.2174/138920009787048392
PMid:19149516

5. Ali T., Roberts D.N., Tierney W.M. Long-term safety concerns with proton pump inhibitors. The American Journal of Medicine, 2009; 122(10): 986-903.
https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2009.04.014
PMid:19786155

6. Короткий О., Пилипенко С., Цирюк О. та ін. Вплив мультипробіотиків на вміст інтерферону-гамма в сироватці крові щурів за умов тривалої гіпоацидності. Вісник Київ. нац. ун-ту. Біологія, 2009; 54: 47-49.

7. Радчук О.М., Короткий О.Г., Цирюк О.І. та ін. Порівняльна характеристика впливу мультипробіотиків «Симбітер® ацидофільний» концентрований та «Апібакт®» на морфометричні показники слизової оболонки товстої кишки щурів за умов тривалої гіпергастринемії. Вестник морфологии, 2009; 15(1): 7-12.

8. Sforcin J.M., Bankova V. Propolis: is there a potential for the development of new drugs? J. Ethnopharmacol, 2011: 133(2): 253-260.
https://doi.org/10.1016/j.jep.2010.10.032
PMid:20970490

9. Янковский Д.С. Микробная экология человека: современные возможности ее поддержания и восстановления. К.: Експерт АТД, 2005. 362 с.

10. Hemarajata P., Versalovic J. Effects of probiotics on gut microbiota: mechanisms of intestinal immunomodulation and neuromodulation. Therap. Adv. Gastroenterol, 2013; 6(1): 39-51.
https://doi.org/10.1177/1756283X12459294
PMid:23320049 PMCid:PMC3539293

11. Isolauri E., Sutas Y., Kankaanpaa P. et al. Probiotics: effects on immunity. Am. J. Clin. Nutr, 2001; 73(suppl): 444S-50S.
https://doi.org/10.1093/ajcn/73.2.444s
PMid:11157355

12. Шадрін О.Г., Муквіч О.М., Лисяна Т.О. Порушення мікробіоценозу кишечника та його корекція при гастроентерологічних захворюваннях дітей раннього віку. Здоровье женщины, 2008; 3(34): 171-175.

13. Kang W., Rathinavelu S., Samuelson L.C., Merchant J.L. Interferon gamma induction of gastric mucous neck cell hypertrophy. Lab. Invest, 2005; 85(5): 702-715.
https://doi.org/10.1038/labinvest.3700260
PMid:15765119

14. Короткий О.Г., Карповець Т.П., Пилипенко С.В. та ін. Концентрація фактора некрозу пухлин альфа в сироватці крові щурів з тривалою гіпоацидністю за умов введення мультипробіотиків. Медична хімія, 2009; 11(4): 89-91.

15. Korotkyi O., Karpovets T., Pilipenko S. et al. Proinflammatory cytokines concentrations in blood serum of rats with the long-term suppression of gastric secretion of hydrochloric acid in conditions of injection of probiotic. 35th FEBS Congress, Goteborg (Gothenburg), Sweden, June 26 - July 1, 2010 Goteborg, 2010: 65-66.

16. Hovanessian A.G. On the discovery of interferon-inducible, double-stranded RNA activated enzymes: the 2′-5′-oligoadenylate synthetases and the protein kinase PKR. Cytokine Growth Factor Rev, 2007; 18(5-6): 351-361.
https://doi.org/10.1016/j.cytogfr.2007.06.003
PMid:17681872

17. Lee P.Y., Li Y., Kumagai Y. et al. Type I interferon modulates monocyte recruitment and maturation in chronic inflammation. Am. J. Pathol, 2009; 175(5): 2023-2033.
https://doi.org/10.2353/ajpath.2009.090328
PMid:19808647 PMCid:PMC2774066

18. Морозов В.Г., Хавинсон В.Х. Иммунологическая функция тимуса. Успехи совр. биологии, 1985; 97(1): 36-49.

19. Vaquero C., Sanceau J., Weissenbach J. et al. Regulation of human gamma-interferon and beta-interferon gene expression in PHA-activated lymphocytes. J. Interferon Res, 1986; 6(2): 161-170.
https://doi.org/10.1089/jir.1986.6.161

20. Романцов М.Г., Ершов Ф.И.,•Коваленко А.Л. Циклоферон в лечении инфекционных заболеваний. Антибиотики и химиотерапия, 2008; 53(3-4): 36-45.

21. Stewart W.E. In: Interferon systems. Vienna/New York: Springer,1979.

22. Justesen J., Kjeldgaard N.O. Spectrophotometric pyrophosphate assay of 2′,5′-oligoadenylate synthetase. Anal. Biochem, 1992; 207(1): 90-93.
https://doi.org/10.1016/0003-2697(92)90506-3

23. Шоно Н.И., Баскаева Е.М. Метод определения белка по Бредфорду: область применения, преимущества, недостатки. Лабораторное дело, 1980; 4: 4-7.

24. Радчук О., Карпезо Н., Рибальченко В. Морфофункціональні ефекти пролінвмісних пептидів, мультипробіотиків і похідних малеіміду та дигідропіролу за умов кислотно-залежних захворювань органів травлення. Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Проблеми регуляції фізіологічних функцій, 2012; 15: 8-10.

25. Короткий О.Г., Пилипенко С.В., Компанець І.В., Остапченко Л.І. Реакція лімфоїдних органів щурів на введення мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» концентрований за умов тривалого зниження шлункової секреції соляної кислоти. Вісник проблем біології і медицини, 2010; 3: 55-60.

26. Антипкин Ю.Г., Радченко Н.А. Влияние пробиотика «апибакт» на состояние биоценоза кишечника и иммунитета у детей. Современная педиатрия, 2011; 3(37): 149-153.

27. Sen G.C., Sarkar S.N. The interferon-stimulated genes: targets of direct signaling by interferons, double-stranded RNA, and viruses. Curr. Top. Microbiol. Immunol, 2007; 316: 233-250.
https://doi.org/10.1007/978-3-540-71329-6_12
PMid:17969451


Refbacks

  • There are currently no refbacks.


Copyright (c) 2013 Studia biologica

Creative Commons License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.