ЕЛЕГІЙНИЙ ДИСТИХ В ОРИГІНАЛЬНІЙ ТА ПЕРЕКЛАДНІЙ ПОЕЗІЇ ІВАНА ФРАНКА (версифікаційний аспект)

Анотація

Розглянуто переклади та оригінальні твори Івана Франка, здійснені силабо- тонічними імітаціями елегійних дистихів. Перші елегійні дистихи поета («Епіграмати і ксенії») мають багато збоїв і в гекзаметричних, і в пентаметричних версах, рядки тільки графічно навівають уявлення про дистих. Твори наступних років відрізняються характером і місцем розташування цезури в гекзаметричних версах (жіноча переважає в 75 % віршів, з них 25 % – перекладні; превалювання чоловічої цезури засвідчено в двох оригінальних творах з 1900–1903 років – «Майові елегії», «Стріли»). Ключові слова: елегійний дистих, силабо-тонічні імітації, дольникові (дактило- хореїчні) верси, тактовик, акцентний вірш, цезура, клаузули.