ЩИТ І МЕЧДо питання про мову як стратегію суспільства

Анотація

У рецензії проаналізовані дві книги, які були опубліковані 2023 року. Вони об’єднані одним з найбільш стратегічних питань українського суспільства – мовою.
Перша книга – есе Євгенії Кузнєцової “Мова-меч. Як говорила радянська імперія”. Це збірка есе на тему мовної політики СРСР.
У передмові авторка зазначає, що їх можна читати окремо та в довільному порядку. Загалом у книзі 101 короткі (на дві-три сторінки) розділи, кожен висвітлює якийсь аспект мовної теми в радянській імперії. Дослідниця виділяє такі напрями державної мовної політики, як: латинізація, кирилізація, русифікація й роль північних інтернатів у зросійщенні корінних народів Півночі; вплив ідеології на мовознавчі дослідження; русифікація імен і прізвищ та ін.
У книзі від розділу до розділу авторка розповідає про кроки радянської влади щодо мов народів колишнього радянського союзу, про те, як деякі з них опинилися під загрозою зникнення, а деякі вже й зникли. Шукаючи відповіді на запитання: чому в Україні є українці, що не знають рідної мови? Або чому дехто соромиться рідних діалектів? Як сталося так, що російська мова стала зброєю, яка атакує, – Євгенія Кузнєцова стверджує, що мова завжди була політичним аргументом. Водночас підводить читачів до висновку, що українська мова у боротьбі з імперіями має стати щитом.
Цю ідею продовжує і розвиває Феодосія Колесник у своїй книзі “Історії воїнів ЗСУ про нашу Животворну Мову”. За жанром це нариси, оповідь в яких ведеться від першої особи. Реальні люди: чоловіки й жінки. Різні за віком й військовими званнями, життєвим досвідом розповідають про сучасні воєнні будні, про своїх побратимів, ненависть до ворогів і про те, чим для них є рідна мова, наголошують на проблемах, з якими, на їх думку, пов’язане функціонування і утвердження української мови в суспільстві. Війну маємо там, де немає української мови і де не вчили українську історію, – така центральна ідея Є. Колесник. А обидві книги вселяють віру, що Україна буде, українська мова стане справжнім нашим щитом, а після війни замістить українську на міжнародному рівні.
Ключові слова: мова і війна, винищення мов, русифікація, націоналізація, мовна ситуація, мова як щит і меч, національні меншини, двомовність