МОВА І ВІЙНА:
ПЕРСПЕКТИВИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ІНШОМОВНІЙ
АВДИТОРІЇ

Андріана Чучвара

Анотація


У статті обґрунтовано передумови успішної комунікації в іншомовній авдиторії на тему росій-
сько-української війни. Адже на заняттях з української мови як іноземної (далі – УМІ) комунікація відбу-
вається між субʼєктами, які належать до різних національних лінгвокультурних спільнот. Тож актуальною
досі є потреба міжнаціонального порозуміння і щодо внутрішньої політики, і щодо зовнішньополітичних
відносин України зокрема. Автор статті шукає відповідь на запитання, чи репертуар тематичних ката-
логів у вимогах щодо рівнів володіння українською мовою як іноземною охоплює тему війна, окреслює
часові рамки й конфлікт інтерпретацій у розумінні природи російсько-української війни. Ілюстративним
матеріалом послужили результати конкретних досліджень, до яких застосовано загальномовознавчі ме-
тоди аналізу: описовий, порівняння. Здійснений аналіз завідчив, що підтема війна є в репертуарі тема-
тичних каталогів у Стандартизованих вимогах щодо рівнів володіння українською мовою як іноземною
(рівні В1–С2). Часові рамки російсько-української війни поки що не визначені – від початку окупації
й анексії Автономної Республіки Крим (2014) до сьогодні. На заняттях з УМІ неправдивість версій
громадянської війни в Україні або незаконної анексії Автономної Республіки Крим та громадянського
збройного конфлікту на Донбасі має бути викрита (як популяризовані інтерпретації подій до 24 лютого
2022 року зокрема). Російсько-українська війна (2014-й – дотепер) – міждержавний збройний конфлікт,
викликаний агресією Російської Федерації (далі – РФ) не лише проти України, виходить за рамки двосто-
роннього протистояння, характер якого найповніше розкриває зміст поняття “гібридна війна”.
Ключові слова: російсько-українська війна (2014 – донині), гібридна війна, лексико-семантичні
засоби називання воєнних подій в Україні, УМІ.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/ufl.2023.17.3904

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.